Оборона о. Кирила



Скачать 37.93 Kb.
Дата06.05.2016
Размер37.93 Kb.
Оборона о. Кирила
Всечесніший отче Протоархимандрите,

Головна Управо ЧСВВ, браття у Христі!


Слава Ісусу Христу!
На початку цього року в м.Оломоуці (ЧР) на Університеті я захищав докторську працю під назвою “Віднова Василіянського Чину в дусі монашого ідеалу св.Василія Великого.” Писав про минулість і сучасність Чину опираючись на Василіянські аналекти, праці Конституційних комісій та на думки Протоархимандрита Д.Ляховича про харизму Чину: спільнота, єдність, місія. Писав я про традиційний погляд на заслуги Василіянського Чину про єдність та Греко-католицьку (уніятську) Церкву. При цьому зустрівся з багатьма застереженнями зі сторони опонентів: “В сучасності треба переоцінити цю роль в дусі постанов у Баламанд, де уніятство як модель і метод єднання Церкви відкидається.”

Один з опонентів (православний священик висвячений у Москві) стверджував, що навіть після довгих досліджень дуже важко знайти щось позитивного у св. Йосафата і митр.Рутського. Після довгих дискусій та доповнень цю працю я все ж таки захистив, переконавши своїх опонентів про еклезіяльність Греко-католицької (уніятської) Церкви.

Знаючи історію Василіянського Чину, жертви мучеників минулих і недавно проголошених, я бажав працювати для добра Чину і Церкви. Нажаль, 25.5.2005р. я довідався про своє виключення з Чину СВВ.

Вже під кінець минулого року Протоархимандрит В.Ковбич написав декрети, в яких я є покараний за “наклеп на своїх співбратів поширюваний між вірними у Братфорді та околицях” з обов’язком підписати в ім’я послуху признання провини. Оскільки цих наклепів я не допустився, не можу підписати фальшивих зізнань, тому я подав проти цих декретів рекурс з проханням про судове рішення і можливість захищатися.

Одночасно я послав цей декрет з підготовленим Протоархимандритом визнанням провин до вірних в Англії, між якими я нібито мав ці наклепи поширювати. Віруючі громад після досліджень між собою урядовим листом ствердили, що ніколи не чули таких слів з моїх уст:

Віруючі з Брадфорд:”…ми можемо відверто сказати, що підчас перебування о.Шпіржіка в нашій парафії ми не чули ніколи з його уст якихось поганих висловлювань на адресу місцевих отців Карла Мельніцького чи Іринея Крайчого. Навпаки, ми почули від всеч. Отця постійну турботу про стан нашої Церкви в Чеській республіці та на чужині взагалі… На основі наших зустрічей з о. Кирилом ми пересвідчились, що отець щиро любить свою Церкву, турбується про добро вірних Церкви, є людиною чесною та принциповою, яка б не дозволила собі зводити наклепи на свого ближнього, тим більше на своїх співбратів по Чину. З такими думками ми щиросердечно просимо Вас Протоархимандрите переглянути ще раз справу о.Шпіржіка, бо віримо, що інакше в такий спосіб можна легко зіпсувати добре ім’я невинної людини, викликати очорнення серед парафіян у Брадфорді, які отця шанували та полюбили як доброго пастиря…”

Віруючі у Кіхлей: “…Ми, почуваємося до християнського обов’язку стати по стороні правди і висловити наше слово в ім’я правди, що Ви Всечесний отче Кириле, коли служили в нашій парафії Св.Літургії ніколи не виступали з обвинуваченнями нікого, а тим більше Всеч.отців в Брадфордській парафії…”

Віруючі у Гуддерсфілд: “…Розвідавши між нашими парафіянами у Гуддерсфілді повідомляємо, що ніхто не чув наклепницьких висловів від о.Кирила супроти отців у Брадфорді. Висловлюємо нашу щиру подяку о.Кирилові за його служіння в нас.”

Віруючі у Галіфакс:”…Отець Кирило не мав з ніким жодних дискусій і не нарікав на нікого. Громадяни міста Галіфакс шанували о.Кирила і є дуже здивовані такими неправдивими оскарженнями, чого в Галіфаксі не було.”

О.П.Якубяк, старший місцевий священик:” Ніколи не чув у розмові з ним, щоб нарікав, чи негативно висловлювався проти своїх співбратів у священстві… На мою думку о.Кирило є чесною, спокійною і скромною людиною і мабуть ніколи не висловлювався так, як його оскаржують в листі до нього.”
(Копії цих листів зберігаю при собі)
Ви, Всечесніший Протоархимандрите, знаючи ці свідоцтва про мою невинність, не зупинили цей “монстрпроцес”. Ви видали декрет про моє виключення із Василіянського Чину, додаючи до попереднього, як головну провину: ”Підбурювання віруючих проти церковної влади, після якого допустився важких і постійних дій непослуху правним настоятелям.”

Не знаю де, коли і яким способом мав би я допуститися тих абстрактних провин (не маючи жодної парафії та перебуваючи у монастирі на Сазаві в ЧР). Певно є імагінарні або може провиною вважаєте прохання до віруючих в Англії про свідоцтво і захист. Їхні листи дійсно суперечать Вашим декретам і постанові покарати мене і виключити з Чину.

Всечесний отче Протоархимандрите, моє серце охоплює жах, бачачи Ваш цинізм, з яким Ви мені відмовляєте право до захисту, ігноруєте свідоцтва віруючих про невинність, ламаєте церковні закони і видумуєте нові провини.

Коли мене Всечесніший Протоархимандрит Д.Ляхович посилав до Англії, я його наполегливо просив не посилати мене туди, передбачуючи “проблеми”. Він мені сказав:”Хочу бачити хоч би Вашу смерть, щоб пізнати Ваш послух.” Ви тепер здійснили мою моральну ліквідацію, духовну смерть. Як виключений з Чину не можу більше діяти як священик (хоча в майбутньому і покажеться моя невинність, то який єпископ мене прийме, коли Ви обіцяли такого перестерегти).



Моя провина, яку мені співбраття у Брадфорді закидали і до якої признаюся є та, що на Пасхальну неділю я назвав Блаженнішого Верховного Архиєпископа Любомира Гузара Патріархом. Віруючі це прийняли позитивно і у них це не викликало жодних проблем. Бажаючи знайти згоду з отцями , цього титулу я вже більше там не вживав.
Наклепів на отців у Брадфорді я не допустився, церковній владі хочу бути послушний, але підписати фальшиві зізнання мені не дозволяє сумління. Цим листом відкликуюсь ще до Найвищої Церковної Влади, покладаючи свою майбутність на Бога.
о.Кирило Ю. Шпіржік, ЧСВВ

Львів, 26.5.2005р.


База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница