Моє Придніпров’я



страница5/9
Дата26.10.2016
Размер1.83 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Ігор Кочергін



Література:
Фоменко А.К. Залізничні ворота міста. Металевий гігант над Дніпром // Дніпропетровськ: Минуле і сучасне: Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С.178-185.
Кочергін І.О. Катеринославське земство і спорудження першого постійного мосту через Дніпро в Катеринославі // О.М.Поль і розвиток промисловості в Криворізькому басейні: Матеріали громадських читань. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2002. – 45-52 с.
* * *
Лазебник В.І. Мосты Днепропетровска // Вісті Придніпров’я. – 1999. – 21 трав. – С.13.
Мешков Д. Берег левый, берег правый так хотели переправы… // Наше місто.– 1999.– 30 квіт.
Чаплыгин Старый трудяга пока еще держится // Наше місто.– 1999.– 7 трав.
Лазебник В. ”Ну и мост – многие даже икать начали!” // Торг. Дом.– 1998.– 2 апр.

Дніпропетровська обласна універсальна

наукова бібліотека

170 років від дня заснування

22 травня 1834 року
Дивосвіт книжкових скарбів
За визначенням одного з найвидатніших філософів XX століття, творця аналітичної філософії Карла Поппера все існуюче поділяється на три світи: світ матеріальних речей, світ суб'єктивної реальності нашої психології та світ знань, представлений у вигляді текстів. Світ знань, створений людиною, її інтелектом, існує незалежно від неї. Може ЗНИКНУТИ цивілізація, – говорить філософ, – проте, за збереженими текстами наступні цивілізації зможуть реставрувати історію, культуру, психологію і зовнішній вигляд людей. Отже, цей третій світ – світ знань – є найціннішим із усього існуючого.

Світ знань уособлює в собі бібліотека, оскільки її основна функція – збереження інформаційної пам'яті людства, використання якої є головною умовою суспільного прогресу і подальшого його розвитку. Без знань, без інформації неможливі зрушення до кращого в жодній із сфер життєдіяльності нашої держави.



Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека (ДОУНБ) – головна книгозбірня регіону, належить до числа найстаріших за віком та найбільших за фондами обласних універсальних наукових бібліотек України. Саме губернська публічна бібліотека, заснована в Катеринославі в 1834 році, стала першою установою культури краю.

Історична доля Дніпропетровської обласної наукової універсальної бібліотеки (ДОУНБ) протягом її існування складалося дуже непросто, в окремі періоди, навіть трагічно. Двічі її фонд майже повністю був знищений: у 1839 році під час пожежі в будинку Дворянських зборів і в 1942, коли в приміщення бібліотеки влучила бомба. За цей час багато разів змінювалась її назва, коло виконуваних нею функцій. Але завжди, за всіх політичних режимів і урядів, книгозбірня, зберігала свої найкращі риси і традиції – донесення до найширших верств населення нашого краю здобутків вітчизняної і світової культури. втілених у друкованому слові, демократичність і загальнодоступність, націленість на невпинний поступальний розвиток і утвердження своєї громадської значущості як храму знань, накопичених людством.

Точкою відліку історії ДОУНБ є 9(22) травня 1834 року, коли в Катеринославі, відповідно до циркуляру МВС Росії "О заведений в губерниях публичных библиотек для чтения" в будинку Дворянських зборів була урочисто відкрита Губернська публічна бібліотека.

З відкриттям бібліотеки найбільш прогресивні діячі краю пов'язували свої надії на те, що у місті Катеринославі, де освічених було менше третини населення, з часом з'явиться "сословие ученых, авторы знаменитые славою, собственные превосходные сочинения, публичные великолепные здания, в коих будет процветать просвещение". Ці слова прозвучали в промові одного з перших бібліотекарів Герценвіца.

Відкриття публічної бібліотеки в Катеринославі стало одним з перших культурних надбань молодого провінційного міста, яке на той час не мало ще ні своєї газети, ні книжкового магазину, не кажучи вже про постійний театр або ж музей. І все-таки перший просвітницький крок був зроблений. З вершини пройдених століть кожен розуміє, які дорогоцінні були ці нові паростки культури, знань. То ж вони зростили майбутніх Івана Манжуру, Дмитра Яворницького.

Історія ДОУНБ насичена багатьма подіями Протягом свого 170-річного існування вона з невеличкої публічної книгозбірні з обсягом фондів у 200 книжок виключно російською мовою і штатом службовців, що складався з двох осіб, подолавши велетенський шлях, стала провідною бібліотечною установою регіону з обсягом фондів близько 3 млн. примірників видань універсального змісту, до послуг якої щороку звертається близько 40 тис. читачів. Цей шлях до визнання був тривалим і складним. Проте, бібліотека зуміла зайняти гідне місце серед обласних наукових бібліотек України і зараз є одним із лідерів по рівню комплектування бібліотечного фонду, запровадженню в практику роботи нових інформаційних технологій.

Достатньо перелічити лише окремі частини фонду, щоб зрозуміти, який могутнім інтелектуальний потенціал зосереджено в головній книжковій скарбниці краю.

Багатство, яким володіє населення нашої області, репрезентують безцінні для сьогоднішнього і майбутнього поколінь книжкові колекції:

– рідкісні видання ХУП-ХУШ ст. Це книги петровської епохи, прижиттєві видання М.Ломоносова. М.Карамзіна, О.Сумарокова, В.Рубана, перше видання найпершого російського географічного словника Ф.Полуніна (1773р.), перше видання історичного словника Нехачіна (1793р.), українські стародруки Харківського університету та Києво-Печерської Лаври.

До послуг читачів:

– краєзнавчі видання, серед яких прижиттєві збірники праць Д.Яворницького, Новицького, документальні збірники часів Катеринослава кінця XIX-початку XX століття;

– унікальні видання з мистецтва, альбоми, листівки, грамплатівки, ноти, аудіовізуальні матеріали задовольнять потреби найвибагливіших читачів, мистецтвознавців, науковців і читачів широкого загалу;

– іноземна література 85-ма мовами світу, представлена широким спектром різноманітних видань: книги, буклети, періодичні видання різних країн;

– періодичні видання за останні 60 років зберігаються в фондах довічно, без дозволу на списання;

– патентно-технічна документація (з 1924 року – на мікроносіях, з 1957 – на паперових, з 1997 – на сідеромах) – базовий фонд для науковців, підприємців, раціоналізаторів;

– найповніший в області фонд Україніки, діаспорної літератури постійно доповнюється шляхом міжнародного книгообміну, благодійних дарунків.

Обласна бібліотека ні на рік не припиняла комплектування свого фонду обов'язковим примірником наукових видань з Центрального колектору наукових бібліотек. До того ж, єдина в регіоні, вона отримує обов'язковий примірник усіх місцевих видань (газети всіх організацій і засновників, книги, буклети, автореферати дисертацій та ін.), таким чином виконуючи функцію книжкової палати області і депозитарію краєзнавчих видань.

Завдяки фінансовій підтримці обласної держадміністрації, наукова бібліотека сьогодні є монополістом у регіоні в передплаті періодики, науково-реферативних та інформаційних видань. Понад 2 тис. назв щорічно надходять до фонду ДОУНБ.

Головна гордість кожної бібліотеки – це її фонди. Але, на жаль, зараз бібліотечні фонди, як документи довготривалого зберігання, знаходяться під загрозою руйнування. У найгіршому стані перебувають видання другої половини XIX-початку XX століття, надруковані на кислотному папері.

Відсутність належних умов зберігання, необхідного обладнання і матеріалів, недостатня забезпеченість кваліфікованими спеціалістами – хранителями та реставраторами прискорюють невідворотну втрату національних цінностей. Не менш важливий фактор загрози фондам є незабезпеченість бібліотеки автоматизованою системою пожежно-охоронної сигналізації та газового пожежогасіння.

Збереження друкованих видань – проблема всесвітнього масштабу. З 1992 року ЮНЕСКО розпочало здійснення Програми "Пам'ять світу", яку Генеральна конференція визнала складовою частиною Загальної інформаційної програми. На обласному рівні нашою бібліотекою було підготовлено проект регіональної Програми збереження бібліотечних фондів у Дніпропетровській області на 2000-2005 рр. За попередніми розрахунками фінансування регіональної програми становить 637 тис. грн. З обласного бюджету для цієї мети потрібно 463.800 грн. В масштабах області, з урахуванням 5-ти років дії програми, це сума невелика, а от втратити можемо незрівнянно більше.

Завдяки науковості та універсальності своїх фондів обласна наукова сьогодні є одним із найважливіших соціальних інститутів в регіоні і виконує функцію головного науково-інформаційного і культурно-просвітницького центру.

Корінні зміни в політичній, економічній і соціальній сферах, які сталися за останнє десятиріччя в Україні, зумовили виникнення принципово нової читацької орієнтації. Водночас відбувається процес переосмислення ролі і місця обласної універсальної наукової бібліотеки в суспільстві, уточнюються її функції, розширюються і поглиблюються завдання в задоволенні потреб населення регіону в інформації.

ДОУНБ має складну і своєрідну структуру: 19 спеціалізованих відділів і секторів, які забезпечують науковий, диференційований підхід в роботі з окремими категоріями читачів.

Аналіз динаміки структури читацьких категорій за останні роки, висновки мікродослідження "Сучасний читач обласної наукової бібліотеки" викликають тривогу, але мають об'єктивні причини, які не залежать від бібліотеки. Закриваються наукові установи, перепрофілюється виробництво, і, як результат, – зміна співвідношень в кількості наукових працівників, спеціалістів промислових і сільськогосподарських підприємств. Натомість, значно зріс читацький потік студентської молоді. Хоча доречно нагадати, що в минулі роки наукова бібліотека обслуговувала лише студентів 4-5 курсів, тобто дипломників. Як показало анкетування та опитування в рамках вищезгаданого дослідження, більшість необхідних для навчального процесу видань є тільки в ОНБ. Це пояснюється специфікою комплектування обласної бібліотеки (наявність обов'язкового примірника наукових видань) та фінансовою підтримкою обласної держадміністрації на комплектування фондів. Прагнучи максимально захистити основні інформаційні ресурси, першочергову увагу влада приділяє провідній книгозбірні області, де ці ресурси сконцентровані.

Інформаційні запити читачів належать до соціальних явищ, функціонування яких характеризується динамічністю і залежністю від зовнішніх факторів.

Кризові явища в економіці, розрив господарських зв'язків призвели до того, що більшість наукових і виробничих колективів Дніпропетровщини, які впродовж багатьох років були нашими читачами, змушені повністю або частково переорієнтувати свої дослідження, профіль виробництва, активніше впроваджувати нові технології. І бібліотека робить все можливе, щоб допомогти їм. Саме використовуючи наш фонд, фахівці та науковці області проводять дослідження, пов'язані з патентуванням винаходів, реєстрацією товарних знаків, перевіркою на патентну чистоту об'єктів техніки, створенням нових технологічних засобів і розробкою прогресивних технологій. Наприклад, до інформаційно-документального забезпечення проекту "Морський старт", розробок вітрового електрообладнання, створення національної валюти, проектування робототехніки всередині 4-го блока Чорнобильської АЕС причетна і наша бібліотека.

Сучасний період інформатизації суспільства поставив перед колективом ДОУНБ завдання – переорієнтувати стратегію володіння інформаційними ресурсами на стратегію оперативного доступу до них. Цьому сприяє комп'ютеризація бібліотеки. Колектив бібліотеки, розуміючи сучасні економічні труднощі держави в цілому і області зокрема, постійно шукає джерела надходження позабюджетних коштів. Так, шляхом підготовки конкурсних проектів з автоматизації бібліотеки від благодійних фондів були отримані гранти на загальну суму 50000 доларів.

На початку вересня 2001 року бібліотекою отримано грант – 19 тис. доларів від Посольства США в Україні за проект "Інтернет для читачів публічних бібліотек". Тепер читачі мають змогу безплатного доступу до Інтернету із швидкістю 128 к/біт на секунду.

Обласна наукова бібліотека підтримує контакти в сфері культури, книжкової справи та інформатизації на міжнародному рівні. Підтвердженням тому є відвідання бібліотеки послом Великобританії Роландом Смітом (червень 2000 р.), відкриття Канадсько-Українського Бібліотечного Центру на базі бібліотеки, встановлення зв'язків з Британською Радою та Німецьким Культурним Центром. Продовжується плідне співробітництво бібліотеки з Міжнародною Радою наукових досліджень та обмінів (ІRЕХ) – бюро з питань освіти і культури Держдепартаменту США. З 2000 року бібліотека стала обласним осередком Всеукраїнської Асоціації сприяння ООН.

Згідно зі статусом ДОУНБ виконує функцію головного методичного центру для всіх бібліотек області. Демократичні зміни в суспільстві внесли корективи у характер методичної діяльності, яка зараз ведеться на засадах рекомендаційної та консультативної допомоги. Такий підхід дозволяє надати бібліотекам можливість творчої ініціативи, самостійності в прийнятті рішень, звільняє від диктату керівництва.

Семінари, практикуми, колоквіуми, стажування – ці та інші форми методичної роботи отримали визнання у фахівців області. До того ж значним внеском до системи підвищення кваліфікації стали численні методичні посібники, підготовлені нашими фахівцями і видрукувані у власній міні-друкарні бібліотеки. Проблем у бібліотеки доволі, багато з них вирішуємо власними силами. Але є проблема, яка породжує безліч інших, – це відсутність власного єдиного приміщення (як у Запоріжжі, Донецьку, Полтаві, Херсоні, Сумах та інших обласних центрах).

ДОУНБ розміщена в 6-ти приміщеннях у різних кінцях міста, в чотирьох із них вона квартирує на умовах оренди. Бібліотеці катастрофічно не вистачає робочих площ і місць для читачів, адже їх у нас буває від 700 до 800 щоденно. Фахівці стверджують, що такої відвідуваності бібліотека не знала за останні 50 років.

Бібліотека займає 6,3 тис. кв.м, хоча за нормативами для розміщення таких фондів необхідно 26 тис. кв.м. Відсутність єдиного приміщення в ДОУНБ – це безліч технологічних проблем, які ускладнюють роботу як співробітників так і читачів.

Вирішити ці проблеми можна тільки за умови, що обласна універсальна наукова бібліотека як центр культури, науки, освіти регіону хоча б наприкінці першої чверті XXI століття буде розміщена не в шести будівлях, а в єдиному приміщенні в центрі Дніпропетровська.

Зберегти бібліотеки як інформаційний ресурс нації та держави в несприятливих фінансових умовах – це теж місія, яка потребує і самозречення, й волі, й зусиль. І наше завдання – не втратити жодного видання і передати у спадок нашим землякам всі ті духовні скарби, які сконцентровані в фондах бібліотеки, як своєрідну візитну картку від покоління сьогоднішнього поколінням прийдешнім.



Надія Тітова

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница