Методичні вказівки до виконання магістерських робіт для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент організацій". /Авт. Ковалевський Г. В. Харків: хнамг, 2008. 59 с



страница1/3
Дата22.04.2016
Размер0.64 Mb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА



Методичні вказівки

до виконання магістерських робіт

(для студентів спеціальності 8.050201 −

Менеджмент організацій”)


Харків − ХНАМГ − 2008

Методичні вказівки до виконання магістерських робіт для студентів спеціальності 8.050201 - “Менеджмент організацій”. /Авт. Ковалевський Г.В. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 59 с.
Автор: докт. екон. наук, засл. професор Харківської національної академії міського господарства Георгій Валентинович Ковалевський

Рецензент: проф., к.е.н. Є.М. Кайлюк (ХНАМГ)


Рекомендовано кафедрою менеджменту і маркетингу в міському господарстві, протокол № 7 від 02.01.2008 р.



ЗМІСТ
Стор.

ВСТУП
Методичні вказівки розроблені згідно з законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту», відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальності «Менеджмент організацій». А також урахований міжнародний досвід виконання магістерських робіт з бізнес – адміністрування (Master of Business Administration) та інших управлінських спеціальностей у США, Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Швейцарії, Австрії, Польщі, Угорщині у контексті приєднання України до Болонського процесу.

Магістерська робота є складовою державної атестації, вона виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із найважливіших форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння застосовувати їх у професійній діяльності.





  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


Магістерська робота – це самостійно виконана кваліфікаційна навчально-дослідницька робота студента, що підсумовує засвоєння ним теоретичних занять та проходження відповідної практики за освітньо-професійною програмою підготовки магістра. Магістерська робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої та успішного складання іспитів зі спеціальності Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання щодо надання її автору кваліфікації та видачі диплома магістра.

Метою магістерської роботи є формування сучасного професіонала з менеджменту організацій, який здатний самостійно вести наукове дослідження для вирішення конкретних професійних завдань з удосконалення підприємств, організацій та установ.

Для досягнення мети магістерської роботи студент повинен показати:



  • знання і правильне розуміння закономірностей, процесів і взаємозв’язків, що складаються в сфері управління економікою та рівнем життя в Україні;

  • знання професійно орієнтованих дисциплін;

  • уміння самостійно застосовувати сучасні методи ефективного менеджменту;

  • уміння відбирати, систематизувати та аналізувати інформацію відповідно до цілей дослідження; зокрема, уміння самостійно працювати з Internet, науковими виданнями, законодавчими та нормативними актами, матеріалами статистичної та бухгалтерської звітності, статистичними збірниками, стандартами у сфері управління;

  • уміння на основі проведеного дослідження робити наукові висновки і надавати конкретні ефективні пропозиції щодо удосконалення управління реальними досліджуваним об’єктом.



  1. ВИБІР ТЕМИ ТА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Вибір теми повинен відповідати меті та завданням виконання магістерської роботи. Дипломна робота магістра виконується згідно з тематикою, затвердженою кафедрою Менеджменту і маркетингу у міському господарстві.

Тема кожної магістерської роботи повинна бути присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасного менеджменту, згідно з освітньо-кваліфікаційною характеристикою магістра спеціальності «Менеджмент організацій».

Студентам надається право у форматі спеціальності «Менеджмент організацій» запропонувати свою тему магістерської роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують розробку виконаної студентом наукової або курсової роботи (проекту), або які безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

Бажано, щоб теми магістерських робіт були логічним продовженням тем бакалаврських робіт.

Разом з вибором теми визначають об’єкт, на матеріалах якого буде виконуватися робота. Це повинно бути підприємство, організація або установа будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну звітність. Поряд з цим у якості об’єкта дослідження може бути відповідна галузь управління державними, регіональними і муніципальними підприємствами, організаціями та установами України.

Бажаними є виконання теми на замовлення керівництва об’єкта дослідження. Список студентів, які допускаються до виконання магістерських робіт, перелік їхніх тем та наукові керівники кожного затверджуються наказом ректора вищого навчального закладу.



  1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Магістерська робота повинна виконуватися студентом відповідно до затвердженої теми, плану та графіку дослідження.

Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає йому науково-методичну допомогу у самостійному виконанні магістерської роботи. Керівники магістерських робіт призначаються рішенням кафедри з числа професорів і доцентів кафедри, які мають досвід науково-педагогічної та практичної роботи у галузі управлінських та економічних досліджень.

Після вибору та узгодження теми роботи протягом тижня студент разом з керівником розробляє план магістерської роботи, графік її виконання, визначає інформаційну основу на підставі якої буде проведено дослідження.

Перед початком переддипломної практики оформлюється спеціальний бланк – завдання, у якому зазначаються реквізити студента – автора магістерської роботи, її тема, план, мета і завдання, графік виконання, а також термін подання готової роботи на кафедру. Завдання підписують науковий керівник і студент, затверджує завідувач кафедри. При оформленні магістерської роботи завдання слід розмістити після титульної сторінки.

Науковий керівник проводить у відведений час науково-методичні консультації за матеріалом кожного розділу магістерської роботи. Через кожні 10-15 днів науковим керівником проставляється у спеціальному журналі поточного контролю відсоток виконання студентом магістерської роботи.

Студент може бути недопущений до захисту магістерської роботи у разі:


  • значного порушення вимог щодо змісту магістерської роботи (невідповідності роботи теми та завдання, відсутності матеріалів конкретного дослідження проблеми на реальному об’єкті та обґрунтованих пропозицій, плагіату );

  • значного порушення графіку виконання магістерської роботи;

  • відсутності відгуку наукового керівника і рецензента роботи.



  1. ОСНОВНІ ЕТАПИ І ТЕРМІНИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Термін виконання магістерської роботи становить 13 тижнів.

Основні етапи виконання магістерської роботи:

1. Глибоке осмислення мети і завдань магістерської роботи.

2. Вибір теми та об’єкта дослідження, затвердження теми.

3. Розробка завдання на магістерську роботу, складання першого варіанта плану змісту роботи та детального графіка її виконання.

4. Опрацювання необхідних джерел інформації (літератури, інформації з Internet) та складання на цій основі остаточного плану магістерської роботи.

5. Збирання фактичного матеріалу під час дипломної практики на об’єкті дослідження.

6. Аналіз фактичного матеріалу із застосуванням ПЕОМ.

7. Апробація матеріалів дослідження (доповідь на студентський науковій конференції, публікація у наукових збірниках тощо.)

8. Написання першого варіанту теоретичної частини роботи, подання його на розгляд науковому керівникові.

9. Усунення недоліків, написання остаточного варіанту теоретичної роботи, подання його на розгляд науковому керівникові.

10. Написання першого варіанта аналітичної частини роботи, подання його науковому керівникові.

11. Усунення недоліків, написання остаточного варіанту аналітичної частини роботи.

12. Написання результативно-рекомендаційної частини роботи, де наведені власні результати дослідження та пропозиції студента.

13. Подання першого варіанта тексту всієї магістерської роботи науковому керівникові. Усунення недоліків.

14. Оформлення магістерської роботи. Подання роботи науковому керівникові та керівництву об’єкта дослідження. Отримання відгуків.

15. Подання роботи на кафедру.

16. Попередній внутрішньо кафедральний захист магістерської роботи.

17. Зовнішнє рецензування роботи.

18. Захист магістерської роботи в ДЕК.


  1. РЕКОМЕНДОВАНА СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


Магістерська робота повинна мати обсяг 120-130 сторінок у комп’ютерному наборі. Зміст роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника.

Структура магістерської роботи :

  • титульна сторінка, який оформляється на стандартному бланку (додаток 2);

  • завдання для роботи, яке видається кафедрою на стандартному бланку;

  • анотація;

  • зміст (1-2 сторінки);

  • теоретична частина (25-30 сторінок);

  • аналітична частина (25-30 сторінок);

  • результативно-рекомендаційна частина (2-5 сторінок);

  • висновки (2-5 сторінок);

  • охорона праці;

  • додатки (за необхідністю обсяг може бути збільшений до 20 сторінок);

  • реферат (у формі окремого демонстративного матеріалу, обсягом до 15 сторінок).

Анотація повинна мати перелік ключових слів (найважливіших термінів роботи) та два – три коротких абзаци стислої характеристики магістерської роботи. Анотацію пишуть на двох мовах – українською (російською) та однією з іноземних мов (англійською, німецькою, французькою).

Зміст включає перелік найменувань усіх структурних частин роботи з номерами їхніх початкових сторінок (зразок оформлення змісту – додаток 3).

У вступі слід відобразити наступні позиції:

  • актуальність вибраної теми;

  • мету та завдання дослідження;

  • об’єкт дослідження;

  • методи дослідження;

  • практичну та теоретичну цінність роботи, наукову новизну;

  • фактологічну основу (базу дослідження, за матеріалами якої виконується магістерська робота – матеріали об’єкта дослідження, використані джерела інформації тощо);

  • структуру роботи.

У першому розділі (теоретична частина) розглядають значення й сутність розв’язання проблеми, класифікують її найважливіші поняття та категорії, вказують основні публікації з вибраної теми та надають їм критичну оцінку, наводять необхідні загальні фактичні дані, що характеризують досліджувані управлінські й економічні процеси та явища. У першому розділі стисло викладають історію досліджуваних питань.

Зміст цього розділу повинен бути теоретичною основою для другого та третього розділу роботи.



У другому розділі (аналітична частина) подають аналіз об’єкта дослідження. У якості аналізу об’єкта дослідження може бути аналіз менеджменту організації (підприємства, фірми, установи) або аналіз менеджменту сукупності організацій (відповідна галузь управління у державі, регіоні, місті тощо).

Аналіз об’єкта досліджень включає:

  • характеристику сучасного стану об’єкта дослідження та інформаційної бази аналізу;

  • аналіз сучасного стану менеджменту на об’єкті дослідження у порівнянні з фактичними даними попередніх періодів,а також з відповідними плановими й нормативними показниками;

  • аналіз стану менеджменту на об’єкті дослідження у порівнянні з аналогічними об’єктами в інших регіонах України та за кордоном (регіональний та міжнародний порівняльний аналіз ефективності менеджменту на об’єкті дослідження).

У другому розділі студент повинен не тільки показати добрі знання існуючих методів аналізу та обробки інформації, але також виявити (а потім і реалізувати) використання джерел необхідної інформації з Internet, можливостей виконання цієї роботи за допомогою сучасних технічних засобів.

У третьому розділі (результативно-рекомендаційна частина) обґрунтовуються особисто отримані студентом результати та пропозиції дослідження, характеризуються можливі перспективи вирішення тих або інших питань.

Головним завданням третього розділу є розробка конкретних рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення управління об’єктом дослідження, а також визначення ефективності цих рекомендацій та пропозицій.

Наприкінці кожного розділу необхідно зробити висновки за результатами проведеного аналізу. Зміст кожного розділу рекомендується ілюструвати табличним та графічним матеріалом, який повинен бути прокоментованим та проаналізованим.

Основна частина магістерської роботи, як правило, складається з трьох наведених розділів. Матеріал за розділами може бути розподіленим інакше з урахуванням специфіки окремих тем, цілей та завдань, які ставить автор.

Висновки – обов’язкова частина магістерської роботи. Тут коротко викладаються головні підсумки дослідження, формулюються основні положення і концепції, які виробив автор. Усі висновки та пропозиції повинні бути конкретними, випливаючими з оцінки результатів дослідження з погляду відповідності мети магістерської роботи поставленим завданням. У висновках не можуть з’явитися пропозиції, які не були розглянуті та обґрунтовані у розділах магістерської роботи.

Список використаних джерел інформації охоплює усі використані в роботі джерела інформації: літературні джерела, джерела з Internet тощо.

Додатки оформлюють як доповнення до магістерської роботи на кінцевих її сторінках. Додатки розміщують у відповідно появі посилань на них у тесті роботи та позначають цифрами: додаток 1, додаток 2 тощо. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок.

У додатки доцільно включати матеріал, який повинен поглибити сприйняття магістерської роботи, а саме:



  • реальні документи об’єкта дослідження (підприємства, фірми, галузі управління тощо);

  • таблиці допоміжних цифрових даних;

  • проміжні розрахунки, описання алгоритмів та програм розв’язання задач на ПЕОМ;

  • ілюстрації, схеми допоміжного характеру;

  • інструкції, методики, тестовий матеріал допоміжного характеру;

  • рекламні матеріали;

  • акти та протоколи впроваджень, випробувань тощо.



  1. МЕТОДИ МАГІСТЕРСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Кваліфікація будь-якого професіонала залежить від уміння застосовувати ті або інші методи. У менеджменті організацій велике значення мають балансовий, індексний та кореляційно-регресійний метод. Наприклад, балансовий метод застосовується для складання й аналізу безлічі балансів: бухгалтерських, банківських, бюджетних, торгових, національних рахунків, усіх найважливіших показників, які використовуються у менеджменті організацій (баланси доходів, різних видів продукції, ресурсів тощо).

Аналогічне значення має й індексний метод. Адже всі підприємства, фірми, організації та заклади постійно, день за днем, порівнюють рівні найважливіших економічних та соціальних показників, тобто застосовують індексний метод. Кожний показник має свій індекс: ціни мають індекси цін, різні види продукції – індекси продукції і т. ін. Важливе значення для аналізу впливу факторів, для прогнозування й планування діяльності організацій має кореляційно-регресійний метод.

На сьогодні немає загальноприйнятої класифікації методів, в якій використовується доля менеджменту організацій. Однак, аналізуючи всесвітній досвід їхнього практичного застосування, можна рекомендувати таку класифікацію для проведення магістерського дослідження:



  1. Методи розробки системи цілей {S1}: метод дерева цілей, методи побудови й обґрунтування цільових показників ефективності, методи стратегічного менеджменту та ін.

  2. Методи дослідження системи використовуваних ресурсів {S2}: методи балансів різних ресурсів, географічні та економічні методи аналізу й оцінки природних і кліматичних ресурсів, методи складання і використання кадастрів, методи зонінгу та ін.

  3. Методи розробки й використання систем обмежень {S3} та систем пріоритетів {S4}. У менеджменті організацій завжди є обмеження: ресурсні обмеження за кількістю і якістю можливих і наявних ресурсів, юридичні обмеження (зафіксовані в нормативних актах), соціальні, психологічні, етичні, демографічні і т.п. У менеджменті організацій є також пріоритети: пріоритетні програми розвитку організації (або сукупності організацій), пріоритетні напрямки інвестування, пріоритетні види продукції і надаваних послуг, які надають пріоритетні групи ділових партнерів тощо. Для розробки й використання систем обмежень та систем пріоритетів застосовуються методи дослідження ресурсних обмежень, методи страхувань та визначення ризиків, методи математичної статистики, методи постатейної перевірки відповідності рекомендованих програм і заходів діючим нормативним актом, методи міжнародних та міжрегіональних порівнянь обмежень і пріоритетів в аналогічних програмах та ін.

  4. Методи пошуку, збору й відбору системи інформації {S5}. До них належать методи:

  1. Методи опитування населення, професіоналів у відповідних видах діяльності, керівників, бізнесменів і т.п. (особисте опитування, експедиційне, опитування за допомогою Internet, телефону, пошти та інше).

  2. Методи анкетування (збір даних за допомогою анкет; наприклад, семантичний диференціал).

  3. Методи звітних спостережень (використання даних бухгалтерської, статистичної, податкової та іншої обов’язкової звітності).

  4. Методи монографічних обстежень (докладний опис кожної одиниці спостереження).

  5. Методи самореєстрації.

  6. Методи візуального й акустичного спостереження.

  7. Методи статистичних вибірок.

  8. Інші методи пошуку, збору і відбору потрібної інформації (наприклад, методи використання нормативних даних і т.п.).

  1. Методи системи аналізу інформації {S6}. До основних методів аналізу інформації відносять:

  1. Методи групування інформації, класифікацій, сегментування ринків, позиціювання товарів, програм та заходів, методи побудови таблиць, клістирного аналізу й шкалування.

  2. Методи визначення середніх величин (середніх величин економічних і соціальних показників ефективного розвитку підприємств, фірм, установ і т.п.).

  3. Графічні методи аналізу інформації (включаючи номограми і сітьові графіки для аналізу програм).

  4. Балансові методи аналізу (аналізи й зіставлення всіх видів балансів, включаючи бухгалтерські баланси, баланси продукції, послуг, ресурсів і т.п.).

  5. Матричні методи.

  6. Індексні методи і методи побудови й аналізу рейтингів (аналіз індексів і індексних рядів економічних і соціальних показників діяльності підприємств, фірм, установ, аналіз рейтингів інвестиційної привабливості, рейтингів цінних паперів, рейтингів рівня професіоналізму і т.п.).

  7. Методи кореляційно-регресійного аналізу (включаючи новітні методи робастних процедур і оцінок).

  8. Методи дисперсійного, факторного і компонентного аналізів.

  9. Методи аналізу виробничих функцій.

  10. Методи аналізу рядів динаміки економічних і соціальних показників (експонентного згладжування, підбору рівнянь трендів і т.п.).

  11. Методи фундаментального та технічного аналізу фінансових ринків і цінних паперів.

  12. Методи експертних оцінок, включаючи широко використовуваний SWOT- аналіз і менш використовуваний ABC- аналіз селекції факторів.

  13. Методи аналізу застосовуваних технічних засобів аналізу (ПЕОМ, Internet та ін.).

  14. Інші методи аналізу інформації.

  1. Методи систем розробки й використання первісних програм {S7} і остаточних програм {S12} ефективної діяльності об’єкта дослідження (підприємства, фірми, установи і т.п.). Застосовуються всі методи попередніх систем, найбільш ефективні методи стратегічного менеджменту й програмно-цільового планування, а також економіко-математичні методи програмування (лінійного, нелінійного, оптимального (математичного), динамічного, дискретного, блокового і т.п.) та ін.

Широко використовуються будівельні та інженерно-технічно методи при розробці й використанні будівельної та житлово-комунальної частини програм ефективної діяльності об’єкта дослідження.

  1. Методи системи правового забезпечення {S8} програм ефективної діяльності об’єкта дослідження (методи юридичного захисту програм, методи порівняння ефективності нормативних актів різних країн, стосовно розроблених програм, методи виявлення і використання найважливіших факторів правового забезпечення програм, методи постатейної перевірки законодавчими актами на їхню правову обґрунтованість, методи розробки нових нормативних актів, пов’язаних з правовою нерегульованістю розв’язуваних проблем).

  2. Методи систем професійного {S9} й психологічного {S10} забезпечення програм ефективної діяльності об’єкта дослідження (методи експертних оцінок, виявлення і використання найважливіших професійних і психологічних факторів, побудови рейтингів).

  3. Методи системи пробного впровадження програм ефективної діяльності об’єкта дослідження {S11}: методи пробного менеджменту, пробного функціонування систем програм й т.п.

  4. Методи системи кадрових, менеджерських, фінансових та інших заходів щодо впровадження програм ефективної діяльності об’єкта дослідження {S13}: методи впровадження менеджерських заходів (включаючи кадрову політику і формування спеціальної команди (структури) з впровадження і використання розробленої програми), методи грошового й морального стимулювання, ефективні адміністративні методи (у межах чинного законодавства та ін.).

  5. Методи системи контролю {S14}: методи поточного адміністративного контролю, ревізій, математичні методи контролю якості продукції, наданих послуг, якості діяльності, методи контролю дотримання норм, методи аудиту та податкової системи, методи архітектурного контролю будівельних рішень та експлуатації будинків і споруд, методи санітарного, протипожежного й екологічного контролю, методи контролю громадськості (громади), методи контролю правильності передачі, поширення, зберігання й безпеки інформації, методи контролю систем життєзабезпечення (систем енергетики, водопостачання та водовідведення, систем транспорту, зв’язку тощо).

  6. Методи системи отриманих результатів {S15}: методи виміру й оцінки отриманих результатів у вигляді системи показників економічної та споживчої ефективності (про економічну та споживчу ефективність див.: пункт 8 цих Методичних вказівок „Ефективність магістерської роботи”), методи використання цих систем та ін.

Наведена система методів є складовою частиною загальної інтегральної системи ефективної діяльності об’єкта дослідження (підприємства, фірми, установи тощо):
Sо.д. = { {S1 } {S2 } {S3 } {S4 }
  1   2   3


База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница