Людмила мозгова



Дата06.05.2016
Размер92.4 Kb.




Людмила МОЗГОВА, кандидат педагогічних наук, завідувач міського методичного кабінету управління освіти і науки Бориспільської міської ради
ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ҐЕНДЕРНОГО ПРОЧИТАННЯ БАЛАД У ШКОЛІ
Український фольклор має значну цінність як джерело культури народу, оскільки вміщує в собі етнопедагогічні засади виховання молоді, а його мотиви становлять основу багатьох художніх творів романтичного напряму. Серед казок, легенд, переказів важливим для літературознавства є вивчення провідних мотивів балад, адже саме вони поряд з іншими аспектами ілюструють особливості ґендерної культури народу, зокрема стосунків між дівчиною та хлопцем, чоловіком та дружиною, невісткою та свекрухою, матір’ю та сином. Цей жанр усної народної творчості використовували у своїй творчості П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, І. Вагилевич, М. Костомаров, А. Метлинський, В. Забіла, М. Шашкевич, Т. Шевченко, Ю. Федькович, Б. Грінченко, Ю. Липа, І. Драч та ін. Тому актуальним залишається питання класифікації основних ґендерних мотивів балад та визначення методичних особливостей вивчення цього жанру під час літературної освіти учнів у середній школі.

Насамперед з’ясуємо зміст поняття. Літературознавчий словник-довідник містить таке визначення: “Балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового ґатунку з драматичним сюжетом”1. Зважаючи на те, що ґендерні питання передусім актуальні для соціально-побутової сфери життя, розглянемо балади, що належать до останнього жанрового різновиду.

Відомо, що балада як твір усної народної творчості вивчається у 9 класі (за попередньої програми 11-річної освіти цей жанр вивчався поряд з історичними піснями в 7 класі). Автори чинної програми 12-річної школи пропонують для тематичного вивчення такі тексти: “Бондарівна”, “Ой летіла стріла”, “Ой на горі вогонь горить”, “Козака несуть”2. Для ґендерної інтерпретації актуальним є перший твір, оскільки інші тексти стосуються історико-героїчної тематики. Врахуємо особливості профільного навчання, зокрема поглибимо розуміння учнями соціально-побутових балад. З цією метою пропонуємо до вивчення тексти таких балад (на вибір учителя): “В Цариграді на базарі”, “По тім боці Дунаю”, “У неділю рано, рано-пораненьку”, “У полі береза, у полі кудрява”, “Поза лугом зелененьким”, “Ой пила, пила та Лимериха на меду”, “Їхали козаки із поля додому” та ін.

Методист А. Ситченко зазначає: “Важливою проблемою шкільної літературної освіти є вивчення художнього твору з урахуванням його родової й жанрової специфіки”3. Розглянемо особливості методики ґендерного аналізу балади в школі. Унікальність цього жанру полягає у тому, що твір знаходиться на межі родів, зокрема лірики, епосу та драми. На думку А. Ситченка доцільним в середній школі буде показ характерних особливостей цього жанру в таблиці4 :



Ознаки балади

Спільні з епічним твором (оповіданням, новелою, казкою)

Спільні з ліричним твором

Спільні з драматичним твором

Зображена одна подія з життя головного героя. Нетривалий час дії та малий обсяг. Фантастичні перетворення персонажів.

Віршована форма. Висока емоційність. Малий обсяг.

Драматична напруженість подій.

Зважаючи на особливості жанру, А. Ситченко, Г. Токмань5 пропонують поєднувати прийоми аналізу художнього тексту, властиві епосу і ліриці, визначати їхню актуальність залежно від того, що переважає у змісті – ліричний струмінь чи сюжет. Крім того, на нашу думку, маємо врахувати виховний аспект твору.

Під час аналізу балади А. Ситченко пропонує дотримуватися певного алгоритму6. Наповнимо його ґендерним змістом:



  1. Настрої (або почуття, передані у творі). Визначимо, чиї настрої переважають: жіночі чи чоловічі? Чи стосуються вони материнських чи батьківських почуттів або ж ілюструють сферу стосунків між протилежними статями?

  2. Подія, що допомагає зрозуміти й відчути ці настрої й почуття. Що надзвичайного сталося в стосунках героїв, які ґендерні проблеми порушує твір? Наприклад, стосунків сестри та брата “В Цариграді на базарі”; безвідповідальності батька й чоловіка за долю дітей та дружини “Побратався сокіл з сизокрилим орлом”; жіночої самотності “По тім боці Дунаю”; стосунків свекрухи та невістки “У неділю, рано-пораненьку”, “У полі береза, у полі кудрява”; нерозуміння матір’ю почуттів свого сина до немилої їй вдови “Поза лугом зелененьким”; невзаємного кохання “У містечку Богуславку”; вільного та безвідповідального способу життя жінки-матері “Ой пила, пила та Лимериха на меду” та ін.

  3. Образи, котрі найбільше виражають настрої. Визначаємо найбільш виразний образ твору, з ним насамперед пов’язана драматична дія. Визначаємо, до якого ґендерного типу він належить: традиційного чи модерного?

  4. Образотворчі засоби (тропи, фігури тощо, що підсилюють настрої). Дослідимо, наприклад, лексику художнього твору. Мовознавець Л. Кравченко у своїй статті зазначає: “У мовній практиці українців склалася певна система найменування жінок, але для ідентифікації заміжніх жінок виробилася своєрідна номінативна одиниця – андронім. <…> Матеріали історичної антропонімії слов’янських мов пізнішого часу свідчать, що жіноче іменування завжди (незалежно від віку та соціального статусу особи) було підпорядковане відповідному чоловічому іменуванню, бо особова назва жінки обов’язково утворювалася від назви батька або чоловіка”7. Запропонуємо школярам відшукати андроніми у текстах балад і пояснити, яка саме номінативна ознака лягла в їх основу. Побудуємо ланцюжок пошукових завдань. Використаємо висновки мовознавців щодо шляхів утворення таких назв: “Андроніми мають специфічні словотвірні засоби та чотири основні способи творення, а саме: 1) перенесення власної назви чоловіка на дружину (трансонімізація), 2) форма родового відмінка, утворена від назви чоловіка, 3) прикметникова суфіксація; 4) іменникова суфіксація. Твірною базою для цих онімів слугує як офіційна система іменування, тобто прізвища, імена по батькові, так і неофіційна – розмовно-побутові варіанти імен та індивідуальні прізвиська”8. Таким чином, учні, проаналізувавши мовний рівень балад, зроблять висновки щодо наявного у структурі текстів явища андронімії. Зокрема, у баладі “У містечку Богуславку Каньовського пана” зустрічаємо образ Бондарівни. Її ім’я пов’язане із професійним заняттям батька – Бондаря, та утворене за допомогою апеляції (перенесення назви посади або виду діяльності на особу). Досліджуючи баладу “Ой пила, пила та Лимериха на меду”, зустрічаємо два види андронімів: Лимериха – утворене за допомогою суфікса -их-, Лимерівна – суфікса –ів-. Запропонуємо учням пояснити, яких емоційних ознак набуває лексема у першому та другому варіантах, як це характеризує героїнь твору?

  5. Ритм поезії, що увиразнює її зміст і спрямованість. Цікавим стане дослідження ритму балади “Їхали козаки із поля додому”, адже він тісно пов’язаний зі змістом твору.

  6. Основні думки й почуття, які викликає твір. Дамо відповідь на запитання: чи містить твір дискусію екзистенційного характеру? Чим саме зачіпає, до роздумів якого змісту спонукає?

  7. Художня вартість і значення твору. Визначаємо, чи порушує твір актуальні для сучасних сімей проблеми, які саме? Визначаємо шляхи їх вирішення.

  8. Ознаки поетичного жанру балади. Скористаємося таблицею “Ознаки балад” і запропонуємо школярам відповісти: що переважає в кожному творі: сюжет, емоційність чи драматизм дії? Як це впливає на розкриття проблем стосунків між статями?

Учителеві, добираючи художній матеріал для уроку-ґендерного дослідження, важливо орієнтуватися в колі проблем, що з’являються між представниками протилежної статі. Однак, на нашу думку, не варто їх зводити до поняття стосунків “чоловік-дружина” та “дівчина-хлопець”. Українські народні балади містять значне джерело для інтерпретації ґендерного характеру. Саме ці тексти зберегли типові образи жінки та чоловіка, через які передається уявлення українців про щастя, долю, обов’язок, родинні цінності. Як свідчать тексти, хто не дотримується суспільних правил та моралі, приречений на покарання. З метою упорядкування на основі змісту ґендерних проблем запропонуємо таку їх класифікацію:

  1. Балади, в яких порушується проблема взаємин брата та сестри (“В Цариграді на базарі” та ін.). Цікавим є мотив продажу своєї сестри братом. Допоможемо учням з’ясувати, що саме призвело до такої ситуації? Чи може одна людяна розпоряджатися долею іншої? Особливо актуальним це питання є нині, оскільки, як свідчить офіційна статистика, в державі є проблеми торгівлі людьми за кордон. Цінним, у такому разі, стане позакласний захід, підготовлений спільно з соціальним педагогом навчального закладу.

  2. Балади, в яких порушується проблеми жіночої самотності, старої діви, вдови (“По тім боці Дунаю”, “Поза лугом зелененьким” та ін.). Спонукаємо школярів до творчих роздумів. Скористаємося народною традицією, що знайшла свої відбитки в стереотипному ставленні до старих дів, хлопців, які не одружилися вчасно. Учні мають відповісти, чи має місце ця проблема в сьогоденні.

  3. Балади, в яких порушується проблема стосунків свекрухи та невістки (“У неділю рано, рано-пораненьку”, “У полі береза, у полі кудрява” та ін.). Цікаво, що балад саме цього виду досить багато. Народ у них зберіг неприязнь свекрухи до невістки. А. Ситченко так пояснює це явище: “Молодий хлопець, щойно одружившись, пішов у солдати. Солдатчина і безземелля – одвічні біди українського народу, широко розкриті в його усній та літературній творчості. Та й часто матері ревниво ставляться до того, що сини після шлюбу більше уваги приділяють своїм дружинам, ніж їм. А можливо, мати пригадала, як їй самій доводилося терпіти від свекрухи: отже, так заведено, щоб міцніше трималася чоловіка та звичаїв свого роду”9. Школярі осмислюють родинні проблеми з погляду як свекрухи, так і невістки, знаходять відповідь на запитання: що слід роботи, щоб дрібні буденні побутові суперечки не призвели до сімейних драм?

  4. Балади, в яких порушується проблема кохання, часто невзаємного або вільного, що призводить до трагічної розв’язки (“У містечку Богуславку Каньовського пана”, “Їхали козаки із поля додому”, “Ой пила, пила та Лимериха на меду” та ін.). Учні мають відповісти, що таке кохання, яке його значення в житті людей? Літературознавці виокремлюють образи-емоції, образи-почуття, які, безумовно, мають різне художнє втілення в творах, що належать до різних напрямів, епох. Школярі дослідять, як мотив кохання трансформовано у народній баладі українців, порівняють з подібними творами інших народів.

Отже, ґендерна українська традиція значною мірою відображена в текстах балад, які, за умови відповідного прочитання, є цінним джерелом для виховання культури взаємин між учнями протилежної статі.

Література:





Єременко О. Модифікація балади в доробку М. Шашкевича / Оксана Єременко // Дивослово. – 2000. – № 1. – С. 5–7.



Кравченко Л. Андроніми як засіб ідентифікації жінок у народно-побутовій антропонімії України / Людмила Кравченко // Українське мовознавство : [міжвідомчий науковий збірник] / За ред. А. К. Мойсієнко. – Випуск 39. – К. : Київський національний університет імені Т. Шевченко, 2009. – С. 210–218.



Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Гром’яка, Ю. Коваліва, В. Теремка. – К. : ВЦ “Академія”, 2006. – 752 с. – (Nota bene)



Ситченко А. Аналіз балади у школі / Анатолій Ситченко // Дивослово. – 2004. – № 12. – С. 34–36.



Токмань Г. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенціально-діалогічна концепція / Ганна Токмань. – К. : Міленіум, 2002. – 320 с.



Українська література. 5-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання / [О.  Бандура, Н. Волошина та ін]. - К. : Шкільний світ, 2001. – 160 с.



Українська література. 512 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / М. Жулинський, Р. Мовчан, М. Сулима та ін..  Ірпінь : Перун, 2005.  202 с.



Український фольклор : [хрестоматія] / Упоряд.: О. Бріцина, Г. Довженок, Н. Шумада. – К. : Освіта, 1997. – 752 с.



Хомич Я. Ідея незнищенності справжнього кохання в баладі Тараса Шевченка “Тополя” / Ярослава Хомич // Дивослово. – 2009. – № 3. – С. 37–39.




1 Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Гром’яка, Ю. Коваліва, В. Теремка. – К. : ВЦ “Академія”, 2006. – С. 75–76.

2 Українська література. 512 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / М. Жулинський, Р. Мовчан, М. Сулима та ін..  Ірпінь : Перун, 2005.  С. 72.

3 Ситченко А. Аналіз балади у школі / Анатолій Ситченко // Дивослово. – 2004. – № 12. – С. 34.

4 Ситченко А. Аналіз балади у школі / Анатолій Ситченко // Дивослово. – 2004. – № 12. – С. 34.

5 Токмань Г. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенціально-діалогічна концепція / Ганна Токмань. – К. : Міленіум, 2002. – С. 257.

6 Ситченко А. Аналіз балади у школі / Анатолій Ситченко // Дивослово. – 2004. – № 12. – С. 35.

7 Кравченко Л. Андроніми як засіб ідентифікації жінок у народно-побутовій антропонімії України / Людмила Кравченко // Українське мовознавство : [міжвідомчий науковий збірник] / За ред. А. К. Мойсієнко. – Випуск 39. – К. : Київський національний університет імені Т. Шевченко, 2009. – С. 210.

8 Кравченко Л. Андроніми як засіб ідентифікації жінок у народно-побутовій антропонімії України / Людмила Кравченко // Українське мовознавство : [міжвідомчий науковий збірник] / За ред. А. К. Мойсієнко. – Випуск 39. – К. : Київський національний університет імені Т. Шевченко, 2009. – С. 212.

9 Ситченко А. Аналіз балади у школі / Анатолій Ситченко // Дивослово. – 2004. – № 12. – С. 36.


База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница