Кодекс Канонів Східних Церков, Рим, 1990. Ккц катехизм Католицької Церкви, Львів, 2002



страница8/23
Дата03.05.2016
Размер4.02 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23




Країна

Населення

Католики

Кількість університетів та коледжів

Кількість католицьких вищих навчальних закладів (за даними FUIC)

Належать чинам

США

308

68

4352

244

160

Україна

46

5

350 (ВНЗ III–IV ступеня акредитації)

1

0

Ліван

4

1,5

41

5

4




Чини

Світ

США

Єзуїти

100

28

Домінікани

51

17

Салезіяни

58

0

Венедиктини

17

13

Францискани

-

23

Загальновідомі історичні обставини, в яких перебувала наша Церква в Україні протягом останніх століть, суттєво обмежували можливість розвитку греко-католицької, чи загалом християнської, вищої освіти, і це негативно впливало на розвиток церковного, культурного, загальносуспільного та політичного життя. У часи стрімкого розвитку світової науки протягом ХХ ст. вільний розвиток української християнської науки був неможливий. Після псевдособору 1946 року УГКЦ в Україні не могла плекати видимих структур на академічному рівні. Важливим рішенням УГКЦ в середині чи наприкінці 1990-х була чітка й недвозначна постанова, що священик мусить мати вищу освіту – принаймні не нижчу, ніж учитель. Тепер в Україні діє 6 семінарій (одна монаша) та один католицький університет на 4–5 мільйонів католиків. УКУ лишається єдиним на пострадянському просторі католицьким університетом.

На поселеннях сестри-василіянки провадять дуже добрий дворічний коледж (Manor College, 1947 р.) у Філадельфії, який має в США найвищий рейтинґ у категорії католицьких дворічних вишів. Цього року святкує своє 25-ліття Інститут східнохристиянських студій ім. Митрополита Андрея Шептицького (1986 р.), який є частиною Університету св. Павла в Оттаві (Канада). Його докторська програма зі східнохристиянських наук єдина в Північній і Південній Америці. Богу дякувати, невдовзі розпочнеться визнана державою діяльність Філософського інституту ім. св. Василія Великого в Куритибі. На жаль, призупинила свою діяльність на стаціонарній програмі Колегія св. Василія Великого у Стемфорді (1939 р.), яка 2014 р. буде відзначати 75 років від заснування. Її випусником є Блаженніший Патріарх Любомир (Гузар).

Зараз ми як Церква маємо зробити крок уперед щодо розвитку наших академічних структур, якщо ми серйозно ставимося до нашого майбутнього. Надто довго ми мусили користати з чужих інституцій, перспектив та візій або самі таки покладалися на них. Пора нам відповідально й більш динамічно думати, критично аналізувати і робити власний творчий внесок в академічне життя, культуру та суспільство. Годі собі це уявити без активної ролі монашества. Усе сказане щодо вищої освіти можна mutatis mutandis віднести не тільки до сфери загальної освіти, а й до видавничої діяльності, художньої творчості, зберігання спадщини і плекання за допомогою нових технологій сучасної критичної суспільної дискусії.

Як виглядає підготовка монашої участі в цьому процесі? Тут не можна спрощувати, і слід би провести ґрунтовне дослідження, але деякі показники доволі виразно засвідчують певні тенденції. Члени чинів і згромаджень здобувають богословську освіту, але їхнє число не дуже високе, якщо врахувати кільсть чоловічих і жіночих монаших спільнот в Україні (а їх понад 20). За інформацією відділу студентської документації УКУ, всього від часу відновлення ЛБА-УКУ 1994 р. на основних дипломних програмах філософсько-богословського факультету, включно із семінарією (визнаних Римом та Києвом), і гуманітарного факультету (визнаного державою) навчалося і навчається нині 100 осіб – представників монаших згромаджень. Для порівняння: усіх студентів у базі даних – 1640 осіб, тобто 100 від 1640 становить 6%.

Із цих 100 осіб:

74 – представники чоловічих монаших згромаджень;

26 – представниці жіночих монаших згромаджень.

Станом на кінець 2010/2011 н. р. в УКУ навчається 27 осіб, з яких 4 – представниці жіночих монаших згромаджень. Крім того, чимало сестер та кілька братів училися в Катехитично-педагогічному інституті УКУ. Окремі програми навчальна частина УКУ організовувала для сестер-новичок. На жаль, кількість монахів та монахинь, наших студентів, з роками зменшується.

В одному з недавніх інтерв’ю Блаженніший Патріарх Любомир (Гузар) доволі гостро висловився щодо стану богословської освіти й загалом богословлення в нашій Церкві:



Мені здається, що наше богослов’я стоїть на дуже слабкому рівні. Є багато талановитих людей, які мали нагоду вчитися, але виглядає, що вони дуже ліниві або дуже налякані. Проте чого тут боятися? То є наука. Не треба боятися. Раз вони до того готувалися, то мають працювати і бути творчими богословами… Ми маємо Український католицький університет, який старається їх виховати, посилає за кордон, у дуже престижні університети, де вони можуть не одного доброго навчитися. Але чомусь неможливо запалити наших богословів. А без здорового богослов’я далеко не зайдемо. Тому мені від цього прикро… Я впевнений, що богослов може мати будь-яку працю. Але ми маємо тільки п’ять семінарій та університет. Я не кажу, що в нас є тисячі богословів. Однак якби кожен із тих професорів, що в семінаріях, написав солідну книжку... Що йому перешкоджає? Вони мають обов’язок, якщо хочуть називатися богословами.

Тим паче, що ми боролися, щоби богослов’я було визнано в державі як наукова дисципліна. Її визнали, хоча, може, і не стовідсотково, як би мало бути, але все ж таки. Тому в нас має бути ріка богословських книжок, адже є величезна потреба в нашій богословській думці. Я не кажу про переклади. Багато перекладів є, і деякі з них надзвичайно добрі, але що з того? А де наше богослов’я? Де наша творчість богословська? http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/interview/43849/

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23


База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница