Жива історія найдревнішої землі: Іран



Скачать 146.63 Kb.
Дата27.04.2016
Размер146.63 Kb.


Централізована бібліотечна система

Голосіївського району





ЦРБ ім. М.О. Некрасова



Жива історія найдревнішої землі:

Іран





Бібліографічний нарис



Київ-2014

Бібліографічний нарис «Жива історія найдревнішої землі: Іран» розрахований на бібліотечних працівників та широке коло читачів і містить матеріали із джерел Інтернету та з фондів ЦБС Голосіївського району

Укладач: О. Афійчук-Нікітіна

Відповідальна за випуск: Л. Кобилко ((044257-23-68

© ЦРБ ім. М.О. Некрасова ЦБС Голосіївського району м. Києва

Ісламська Республіка ран (перс. جمهوری اسلامی ایران‎ ), також використовуються назва Іран - держава на південному заході Азії.

Столиця - місто Тегеран.

Валюта: іранський ріал (IRR)

Часовий пояс: UTC +3:30 (влітку - UTC +4:30).

Офіційна мова – перська.

Основною адміністративною одиницею Ірану є остани, які діляться на шахрестани, а ті у свою чергу - на бахши.



Державна Емблема Ісламської Республіки Іран являє собою стилізований напис "Аллах" арабо-перським письмом(араб. الله‎) і складається із чотирьох півмісяців і меча, які символізують ісламський символ віри - "Немає бога, крім Аллаха" (араб. لا إله إلاَّ الله‎) і П'ять стовпів ісламу. Її тюльпановидна форма - данина древньому повір'ю, відповідно до якого на могилі полеглих за Іран виростає червоний тюльпан.

Прапор складається із трьох однакових за розміром стрічок, зеленої, білої та червоної. Зелений колір символізує родючість, порядок та радість, білий – мир, червоний – мужність та пролиту на війні кров. У зелену та червону стрічки 22 рази вписаний вираз «Аллах Акбар» (Бог великий). Це посилання на Ісламську революцію, яка відбулась на 22 день 11 місяця згідно з іранським календарем



Державний устрій. Головою держави є Вищий керівник. Він визначає загальну політику країни, і призначає посадовців на ключові пости в державі: голів судів, керівника поліції й командуючих усіма родами військ, а також шестеро із дванадцяти членів Ради вартових Ісламської Революції. Вищий керівник обирається Асамблеєю експертів і підзвітний їй.

Другою за значимістю посадовою особою в Ірані є президент. Президент є гарантом конституції та головою виконавчої влади. Рішення із ключових питань приймаються тільки після схвалення Вищого керівника. Президент призначає членів Ради міністрів і координує роботу уряду. Десять віце-президентів і 21 міністр уряду затверджуються на посаду парламентом.

Крім цього є парламент (меджліс), Рада вартових ісламської революції, Рада доцільності, Рада експертів, органи місцевого самоврядування. Судова система складається з Народного суду, Революційного суду та Особливого духовного суду, який діє окремо від загальної судової системи. Рішення двох останніх оскарженню не підлягають.

Історія Ірану за письмовими джерелами охоплює майже п'ять тисяч років. Перша держава на його території - Елам - виникла в Хузестані в III тисячолітті до н. е. Перська імперія при Дарії I Ахеменіді простягалася вже від Греції й Кіренаїки до річки Інд. Протягом багатьох століть панівною релігією був зороастризм. Близько XVI століття державною релігією Ірану стає іслам.

Іран (Персія) виник у III тисячолітті до н. е. та є однією з найдавніших держав у світі.

Назва Іран - це не нова назва Персії. Жителі Ірану споконвіку називали так свою країну. Іноземці ж, слідом за древніми греками називали цю країну Персією, за давньою назвою однієї із провінцій – Парс, Персіда.

Назва ж Іран походить від авестійське Airyāna, що утворене від самоназви давніх індоіранців - «arya» і є, або «Арійська країна», або «Країна аріїв». Вона зустрічається вже в древньоіранських клинописних написах. Мовою ж пехлеві, за часів Сасанідів, ця назва стала вимовлятися так само, як і сьогодні - Іран, а з 1935 року стала загальноприйнятою назвою країни.



Географічне положення. На північному заході Іран межує з Вірменією, Азербайджаном, Туреччиною й омивається водами Каспійського моря. На заході межує з Іраком. На півночі й сході знаходиться пояс безпеки з Туркменістаном, Афганістаном і Пакистаном.

На півдні омивається водами Персидської й Османської затоки. Іран розташовується в стратегічно важливому регіоні Євразії.

Більша частина території Ірану - це Іранське нагір'я (середня висота - 1200 м). На півночі підноситься хребет Ельбурс (найвища точка країни - вулкан Демавенд, 5670 м). На південному заході - гори Загрос. Є великі соляні пустелі: Дашт-е-Кевір на півночі та Дашт-е-Лут на південному сході. Часті землетруси.

Найбільш родючий регіон - це прикаспійська узбережна смуга, що знаходиться на північ від гір Ельбурс. Широка прибережна рівнина Перської затоки є родючою лише на північному заході, навколо р. Карун. На північ від цього регіону лежать основні нафтогазоносні поля країни.



Клімат на більшій частині території країни - субтропічний, сухий.

Клімат в Ірані перехідний із півночі на південь. У північних районах узбережжя Каспійського моря переважають помірні кліматичні умови.

На півдні країни в регіоні столиці Тегеран клімат - континентальний.

В інших областях надзвичайно сухий із високими температурами влітку ( 40 С) і холодною зимою ( нижче 0) з дуже невеликою кількістю опадів.

У столиці середня температура січня +2, липня +29 °С. Річна кількість опадів - 246 мм.

На узбережжях Перської та Оманської заток клімат тропічний - жаркий, вологий. У м. Джаск, наприклад, середні температури січня й липня - відповідно +19 і +32 °С. На більшій частині території країни річна кількість опадів не перевищує 500 м. Їхня кількість на північних схилах Ельбурсу та на Південнокаспійській низовині зростає до 2000 мм.
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, залізна й марганцева руди, хроміти, мідь, свинець, боксити, цинк, сурма, уран, срібло, сірка, магнезит, барит, азбест, сіль, мармур.
Населення – 70,5 млн. осіб. Іран - багатонаціональна держава. Перси складають більшість населення країни. Понад 70% належать до іранських представників іранської групи народів.

У країні проживають, за різними даними від 25 тис. до 65 тис. таджиків. Більшість населення крім офіційної мови (перської) володіє ще хоча б однією з іранських мов.

Перси становлять 50% населення, азербайджанці й близькі їм тюркомовні народності - 25%, курди - 7%, араби - 3%; талиші, гілянци, мазендаранци, лури й бахтіяри - 10%, белуджі й туркмени - 2%.

Крім того, присутні національні меншини (1%) вірмен, черкесів, ассірійців і грузинів.



Релігія. Більшість іранців, 89% населення, мусульмани-шиїти (державна релігія). Одночасно з Іраком, Азербайджаном і Бахрейном, Іран є однією з держав, де шиїти складають більше половини населення. В Ірані розташовані два священні міста шиїтів: Мешхед (мавзолей Імама Рези) і Кум. Кум є найважливішим релігійним центром шиїзму з безліччю шиїтських семінарій та університетів.

Промисловість. Іран – індустріальна країна з розвиненою нафтовою промисловістю.

Є нафтопереробні, нафтохімічні підприємства. Видобуток нафти, вугілля, газу, мідних, залізних, марганцевих і свинцево цинкових руд. Широко представлене машинобудування й металообробка, а також харчова й текстильна промисловість.

Розвинене кустарне виробництво килимів, металовиробів.

Основна галузь - гірничодобувна промисловість. Видобуток нафти, природного газу та урану займають четверте місце у світі. Інші мінеральні ресурси поки що розробляються недостатньо. Нафтогазодобувній промисловості завдала великої шкоди ірано-іракська війна. Амбіційні проекти розвитку промисловості та інфраструктури, започатковані за правління шаха, було відкинуто. Провідні галузі промисловості - нафтопереробна, нафтохімічна, чорна й кольорова металургія, машинобудування, металообробна, харчова, текстильна, тютюнова. Розвинене ремісництво (килими, металеві та ювелірні вироби).



Транспорт. У країні діє правосторонній рух. Іран має розвинену транспортну інфраструктуру. Загальна протяжність автомобільних доріг становить 178 тис. км, з них 2/3 - із твердим покриттям. На 1000 осіб припадає 30 особистих автомобілів.

Протяжність залізниць - 8400 км. Ширина колії - 1435 мм.

Найбільший морський порт - Бендер-Аббас на березі Перської затоки, на березі Каспійського моря - Бендер-Анзалі.

Іран має досить великий морський торговельний флот - понад 8 млн. т. дедвейту. Головні морські порти Перської затоки - Хорремшехр, Бендер-Хомейні, Бушир, Харк, Абадан, Бендер-Махшехр; Каспійського моря - Ензелі та Наушехр.

В Ірані діє 321 аеропорт, 129 мають злітно-посадкові смуги із твердим покриттям. Міжнародні аеропорти - у Тегерані, Абадані, Бен-дер-Аббасі, Ісфагані, Ширазі.

У шести найбільших містах країни ведеться будівництво метрополітену.

Протяжність трубопроводів - 34 тис. км, з них 17 тис. - газопроводи, 16 тис. - нафтопроводи, 1 тисяча - для перегонки газоконденсату та скрапленого газу.

Сільське господарство. Серед найважливіших сільськогосподарських культур: пшениця, ячмінь, рис, бобові, бавовник, цукрові буряки, цукровий очерет, тютюн, чай, горіхи, фісташки. Тваринництво базується на розведенні овець, кіз, верблюдів, великої рогатої худоби. Зрошується 7,5 млн. га земель.

У сільському та лісовому господарстві працює 1/3 населення країни.

Вирощують,також, плодові, баштанні, виноград. Розвинене шовківництво, морське рибальство, заготівля деревини.




Тегеран
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари - нафта й нафтопродукти (95% вартості експорту).

Експортують також бавовник-сирець, килими, фрукти, вовну, шкури, шовк, опіум, тютюн. За експортом чорної ікри країна посідає друге місце у світі після Росії.

Імпортують продукцію машинобудування, чорної металургії, цукор, хімікати, транспортні засоби, шини, чай.

Головні зовнішньоторговельні партнери - Німеччина, Італія,Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати.



Міжнародні відносини. За часів шаха, Іран був прозахідною державою.

Ісламська революція 1979 року, яка відбулася на хвилі анти американізму, радикально змінила зовнішню політику країни. Перемога Ісламської революції ознаменувалася міжнародним скандалом із захопленням заручників в американському посольстві в Тегерані, які провели в полоні 444 дні. Ця криза спричинила погіршення відносин з усіма західними країнами, а також стала приводом до розриву дипломатичних відносин зі США, які не відновлені досі.

Революція зіпсувала відносини не тільки із Заходом, але й з арабським світом.

У 1980 році Ірак вторгся в багатий нафтою Хузестан, поклавши початок ірано-іракській війні.

Вибивши іракські війська з Ірану, керівництво країни планувало з допомогою контрнаступу «експортувати» ісламську революцію в Ірак. Однак через швидке виснаження військ і застосування іракською армією хімічної зброї ці плани не увінчалися успіхом.

Після закінчення цієї війни та зі смертю Хомейні відносини Ірану з Європою стали поступово налагоджуватися. Були налагоджені нові відносини з незалежними країнами колишнього СРСР.


Тегеран

Іран - член ООН (з 1945 року), ОІК, ОПЕК, SAARC, а також є спостерігачем при ШОС.



Дипломатичні відносини між Україною та Іраном установлені 22 січня 1992 р. Тоді було підписано Декларацію про принципи дружнього співробітництва. Україна зацікавлена в іранському газі та нафті, а Іран у експорті з України обладнання для металургії, машинобудівна промисловості, паливно-енергетичного комплексу, мінеральних добрив, а також у послугах українських фахівців із пошуку, видобутку та транспортуванню енергоносіїв.

Серед українсько-іранських офіційних зустрічей в останні роки слід відзначити: офіційний візит міністра закордонних справ ІРІ в Україну (03-04.02.2004 р.); офіційний візит секретаря РНБО України до ІРІ (11-13.07.2005 р.); зустріч міністрів закордонних справ України та ІРІ під час сесії ГА ООН (2006 р.); Третє засідання Комітету з питань режимів торгівлі між Україною та ІРІ (17-18.11.2007 р., українську делегацію очолював заступник міністра економіки України В.Т.П’ятницький); зустріч віце-прем’єр-міністра України Г.Немирі з міністром закордонних справ ІРІ М.Моттакі (20.01.2008 р., м. Тбілісі, у рамках заходів із нагоди інаугурації президента Грузії). Крім того, обмін урядовими делегаціями відбувався по лінії окремих міністерств та відомств України, зокрема, Міністерства закордонних справ, Міністерства промислової політики, Міністерства транспорту, Держкомнафтогазпрому, Мінвуглепрому, Національного банку, Мінкультури та інших державних установ.



Тегеран

11.06.2011 в Києві відбулися українсько-іранські політичні консультації на рівні директорів політичних департаментів МЗС двох країн.

25-26 червня 2011 р. голова Комітету з питань національної безпеки та оборони ВРУ А. Гриценко взяв участь у міжнародній конференції «Світ без тероризму», яка проводилася в Тегерані. У рамках активізації міжпарламентського співробітництва та політичного діалогу в 2011 р. було організовано візит до Ірану делегації Верховної Ради України на чолі із заступником Голови ВРУ М.Томенком. 10 14.07.2011 парламентарі зустрілися з головою Меджлісу А.Ларіджані, міністром закордонних справ А.Салехі, секретарем Вищої ради національної безпеки С.Джалілі, керівником парламентської групи дружби «Іран - Україна» М.Санаї, міністром торгівлі, промисловості та шахт М.Газанфарі. У ході зустрічей відбувся конструктивний обмін думками з питань сучасного стану та перспектив розвитку українсько-іранських відносин. 12-13.12.2011 в Києві пройшли консультації на рівні директорів територіальних департаментів. 08.06.2012 Міністр закордонних справ К.Грищенко провів коротку протокольну зустріч із заступником міністра закордонних справ ІРІ Б.Камольванді, який перебував у Києві з робочою поїздкою в зв’язку з офіційним відкриттям реконструйованого будинку Посольства ІРІ.

На даному етапі двостороннє торговельно-економічне співробітництво між Україною та Іраном здійснюється в таких секторах промисловості як літакобудування, машинобудування, металургія, а також у сфері транспорту.

Україна та Іран активно співпрацюють і в гуманітарній сфері. Протягом останніх років активно розвивалося співробітництво між двома країнами в галузі освіти, засобів масової інформації, спорту, музичного мистецтва, тощо. Головними заходами, які надали значного імпульсу для подальшого розвитку співробітництва України та Ірану в гуманітарній сфері, стали візити голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України І.Чижа до Ірану у січні 2004 р., міністра науки, досліджень та технологій Ірану Дж.Тоуфігі в Україну у березні 2004 р. та міністра культури та ісламської орієнтації Ірану А.Масджед-Джамеї у квітні 2004 р., проведення в Україні в квітні-травні 2004 р. Днів культури Ісламської Республіки Іран в Україні, а також візит делегації Національної телекомпанії України на чолі з її генеральним директором Є.Бенкендорфом у вересні 2010 р. 04-05.05.2012 Іран відвідала українська делегація на чолі з Міністром культури України М.Кулиняком. У рамках візиту відбулися його зустрічі з віце-президентом ІРІ, міністром культури, керівником Організації культури, туризму та культурної спадщини Ірану, губернатором провінції Парс. Була досягнута домовленість щодо проведення в 2013 р. Днів культури України в Ірані.

Туристичні об'єкти. Одна з найбільш стародавніх цивілізацій на Землі таїть у собі багато цікавого й захоплюючого.

Це:


  • Чога-Занбіль (м. Дезфул)- стародавнє місто й храмовий комплекс.

  • Персеполь (м. Марвдашт)- древнеперсидскьке місто, що виникло в VI-V ст. до н. е., столиця величезної імперії Ахеменідів.


Персеполь



  • Археологічний комплекс Тахтім-і Сулейман (м. Такаб).

  • Пасаргади-древнє перське місто, перша столиця імперії Ахеменідів.

  • В Тегерані - палац Ґолестан (XVIII-XIX ст.), мечеті (ХІХ-ХХ ст.) Сепах-салар і Шахська; музеї: Національний, Археологічний, Етнографічний, палацу Ґолестан, Килимів, Шах'яд, Бостан; картинна галерея Наґарестан, де можна побачити найдавніші малюнки перших художників до н.е. і неймовірні сучасні картини, а також прекрасні вірменські монастирі: Монастир святого Тадея, Монастир святого Стефана, Дзордзор, Церква Святої Богородиці, Історична система іригації в Шуштері. Ювелірний музей (National Jewelry Museum) експонати якого, справжні витвори ювелірного мистецтва, прикрашені рубінами, смарагдами, діамантами й перлами; Музей Реза Аббасі (Reza Abbasi Museum).

  • Місто Бам і його культурний ландшафт.

  • Архітектурний комплекс мавзолею шейха Сефі ад-Діна.

  • Тебрізский базар.

  • Мечеть Джамі в Ісфахані.

  • Фірузабадскій Ансамбль.

  • Розкопки біля міста Сузи, Накш-Раджаб.

  • Природна та культурна спадщина міста Ісфахан.

  • Перські сади в Кашані, Сузи, Так-і-Бостан,.

  • Село Майманд, висічене в камені.

  • Культурно-історичний ландшафт міста Йезд.

  • Фортеця Баста.

  • Історичні пам'ятки міста Дамган.

  • Блакитна мечеть у Тебрізі.

  • Історичні пам'ятки епохи Газневидів і Сельджуків у Хорасані.



Стародавня фортеця
Арг-е Бам

Історичні пам'ятки епохи Зенд у Ширазі, ансамбль історичних мостів у провінції Лурестан, Гонбад-е-Габус. Та багато-багато іншого.



Накше-Рустам

Література Ірану. Література Ірану - одна з не багатьох літератур світу, що мали свою античність, і зберегли протягом більше двох із половиною тисяч років безперервність, і спадкоємність своїх традицій. Однак оскільки іранські племена й народності вийшли на історичну арену пізніше ніж багато народів стародавнього Сходу, їхня література є відносно молодою.

Першими її пам’яткам є Авеста (6-4 ст. до н.е.)- священна книга древньої перської релігії-зороастризму та наскельний Бегістунський напис.

У період держави Сасанідів (3-7 ст.н.е.) середньо перською мовою (пехлеві) складено хроніку «Хвадай-намак» та ряд релігійних творів, пов’язаних із маніхейством, християнством і рухом Маздака.

Із сьомого століття основною мовою літератури стає арабська.

В 9-10 ст. виникає література ново перською мовою ( фарсі або дарі). У Бухарі й Самарканді творили видатні поети Рудакі та Дакікі. Фірдоусі завершив розпочату Дакікі епічну поему « Книгу царів»-«Шах-наме».

Не можна не згадати й видатного перського поета, математика, астролога та філософа Омар Хайяма з його пережившими тисячоліття віршами-рубаї.

«Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:

Того, що суджено, боятися не треба.

Боюсь неправедно прожити на землі.»




Мавзолей Омара Хайяма
в Нішапурі

В 11-12 ст. виступають поети Насір Хосров і Аттар. Гуманістичні тенденції знайшли відображення у філосовсько-ліричних творах Нізамі Гянджеві - великого арабського поета, що писав персидською мовою, а також у ліриці Сааді.

У літературі 14 ст. виділяється поезія Гафіза та завершує класичну персько-таджицьку літературу творчість Джамі.

З 15 по 19 ст. в Іранський літературі стався занепад і тільки з початком національно-визвольного руху зродилася нова, антифеодальна література.

З іранською революцією 1905-11 рр. пов’язана творчість Алі Дехходи, Фарахані, Бехара, Арефа Казвіні, Джамалзаде.

В 40-70-х рр. 20 ст. у літературі Ірану утверджується реалізм та поглиблюється соціальна тематика. На передній план виходять твори Парвіза Халларі, Желе Сольтані, Садека Чубека та ін.

В данний час проводиться активна робота над виданням антології сучасної іранської поезії ( друга половина 20-початок 21 ст.), до якої мають увійти твори 25 найвідоміших іранських поетів сучасності, серед яких: Німа Юшидж, Сограб Сепері, Ахмад Шошлу та інші. Цікаво зазначити, що свого часу Шошлу номінувався на Нобелевську премію.


Рекомендована література

Ісламська Республіка Іран. // Енциклопедія сучасної України. Т.11. - К.:2011. - С.507-508.

Іран. // Енциклопедія історії України. Т.3. - К.:2005. - С.533-534.

Іран. // Велика ілюстрована енциклопедія географії. - К.:2005. - С.254-255.

Геополітичне поле Ірану. // Політологія. - К.:2005. - С.395-396.

Іран. / А.Козицький. // Новітня історія Азії та Африки. - Львів, 2004. - С.259-267.

[Іран]. // Ігнат’єв В.П. Країнознавство. - 2004. - Чернівці. - С.183-203.

Коновалов, А. Иран. / В. Коновалов. // Вести. - 2013. - 8 августа. - С.8-9.

Золотухина, И. Иран: войні не будет. / И.Золотухина и С. Николаев. // Сегодня. - 2012. - 15 марта. - С.25-27.

Іран: розгін антиурядових демонстрантів. // Україна і світ. - К.: 2011. - С.102-103.

Дяченко, І. Українсько-іранське економічне співробітництво – пріоритети і перспективи. // Політика і час. - 2007. -  С.21-23.
Омар Хаям. Рубаї. О.Хаям. // К.: «Грамота». - 2003. - 320 с.

Омар Хаям. Чаша мудрости: Четверостишия (рубаи): Пер с перс. / Сост. Е.М. Литвинова. -  Симферополь: Квадранал. - 2003. - 368 с.

Баба Тахир. И по небу и по земле. Четверостишия: Пер с перс.// М.: «Худож. Література». - 1977. - 141 с.

Голестан Э. Избранные произведения: Пер. с перс. / Э. Голестан. //М.: Радуга. - 1990. - 454 с.

Дукаики. Услада душ, или Бахтияр-наме: Пер. с перс. // М.: «Наука». - 1977. - 168 с.

Иранская сказочная энциклопедия: Пер. с фарси. / Сост., предисл. и коммент. И. Брагинского. // М.: «Худож. Литература». - 1977. - 446 с.

Иредж-Мирза Джемаль-Оль-Мемалек. Верность: Избр. лирика: Пер. с перс. // Л.: «Худож. литература». Ленинград. Отделение. - 1977. – 182 с.

Нахшаби, Зийа ат-дин. Книга попугая (Тути-наме): Пер. с перс. // М.:Наука.1979. - 348 с.

Пезешк-заде. Дядюшка Наполеон: Роман: Пер. с перс. // М.: « Худож. литература». - 1981. -  464 с.

Песни Шираза. Персидская народная поэзия. // М.:1987. - 238 с.

Современная иранская новелла: Пер. с перс. // М.: Прогресс. - 1980. - 379.

Тонкабони, Ф. Новеллы: Пер. с перс. // М.: «Худож. литература». - 1979. - 237 с.

Фирдоуси. Шах-Наме: Пер с фарси. // М.: «Худож. литература». - 797 с.

Персько-таджицька поезія: (Рудакі, О.Хаям,Гафіз). // Світової поезії світ. - К.:2003. - С.195-207.






База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница