Інформація про хід реформування галузі охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо протидії віл-інфекції/сніду



Дата01.05.2016
Размер95.7 Kb.


Додаток

до розпорядження голови обласної державної адміністрації

28.10.2011 № 404/2011-р




Інформація

про хід реформування галузі охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

у Хмельницькій області
На виконання Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 208 “Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я” та відпо­відних наказів Міністерства охорони здоров’я України управлінням охорони здоров’я обласної державної адміністрації спільно з органами місцевого самоврядування визначено стратегічні напрями реформування медичної галузі і розроблено план поетапної реорганізації лікувально-профілактичної мережі області.

За 9 місяців 2011 року проведено таку роботу.

Ліжковий фонд цілодобових стаціонарів області оптимізовано на 564 ліжка, у тому числі в обласних закладах – 190 (обласна лікарня – 40 лі­жок, обласні психіатричні лікарні № 1, 2, 3 – 150 ліжок), у сільських адмі­ністративних районах скорочено 374 ліжка.

У розрізі територій області оптимізація ліжкового фонду пройшла таким чином: Білогірський район – скорочено 10 ліжок, Віньковецький – 10, Волочиський – 23, Городоцький – 37, Деражнянський – 15, Дунаєвецький – 25, Ізяславський – 20, Кам’янець-Подільський – 35, Красилівський – 55, Ново­ушицький – 15, Полонський – 24, Славутський – 10, Старокостянтинівський – 10, Старосинявський – 11, Теофіпольський – 14, Чемеровецький – 40, Шепе­тівський – 20.

Проводилося реформування мережі лікувально-профілактичних закла­дів у сільських адміністративних районах.

Шість сільських дільничних лікарень, які виконували переважно меди­ко-соціальну функцію, реформовано в лікарські амбулаторії:

Купільська і Наркевицька дільничні лікарні Волочиського, Кремен­чуцька Красилівського, Вишнівчицька та Сокиринецька Чемеровецького, Михайлючська Шепетівського районів.

Лісоводську і Сатанівську районні лікарні Городоцького району та Ямпільську Білогірського реорганізовано в сільські діль­ничні лікарні.

Базалійську районну лікарню у Теофіпольському районі реорганізо­вано в лікарську амбулаторію.

11 сільських лікарських амбулаторій у зв’язку з малою кількістю населен­ня, яке вони обслуговували, та тривалою відсутністю лікарів і перспективи укомплектування посад лікарів реформовано у фельдшерсько-акушерські пункти:

Дунаєвецький район – 2, Ізяславський – 1, Красилівський – 2, Летичів­ський – 1, Новоушицький – 3, Чемеровецький – 1, Ярмолинецький – 1;

Жердянську СЛА та Жердянську АЗП/СМ Чемеровецького району об’єд­нано в один лікувально-профілактичний заклад – Жердянську АЗП/СМ.

23 фельдшерських пункти, які обслуговували менше 200 жителів, реформовано у пункти прийому хворих медичними працівниками інших (сусідніх) лікувально-профілактичних закладів:

Білогірський район – 1 ФП с. Загірці у медичний пункт прийому хворих медпрацівниками ФП с. Йосипівці;

Віньковецький район – 2 (ФП с. Черкасівка (34 жителі) у пункт прийому хворих ФП с. Покутинці (590 жителів); ФП с. Гута (92 жителі) у пункт прийому хворих Майдан Олександрівської АЗП/СМ);

Деражнянський – 4 [ФП с. Шелехово (174 жителі) у пункт прийому хворих ФП с. Слобідка Шелехівська (145 жителів); ФП с. Слобідка-Кальнян­ська (163 жителі) у пункт прийому хворих ФП с. Кальня (599 жителів); ФП с. Клопотівці (146 жителів) у пункт прийому хворих ФП с. Чернелівці (145 жителів); ФП с. Красносілка (146 жителів) у пункт прийому хворих ФП с. Коржівці (506 жителів)];

Ізяславський – 2 [об’єднано: ФП с. Хотень-1 (206 жителів) і ФП с. Хотень-2 (64 жителі), ФП с. Михайлівка (46 жителів) у пункт прийому хворих ФАПу с. Дертка (329 жителів)];

Красилівський – 4 [ФП с. Заруддя (93 жителі) до ФП с. Хотьківці (270 жителів), ФП с. Берегелі (81 житель) до ФП с. Пашутинці (243 жителі), ФП с. Баглайки (181 житель) до ФАПу с. Западинці (2392 чол.) (з АЗП/СМ), ФП с. Решнівка (119 жителів) приєднано до ФАПу с. Севрюки (453 жителі)];

Летичівський – 1 (ФП с. Хутір Майдан до ФАП у с. Прилужне);

Полонський – 1 [реорганізовано ФАП с. Майдан Волянський (525 осіб) у пункт прийому хворих сімейним лікарем Понінківської районної лікарні (с. Майдан Волянський входить до адміністративної території селища Понінка)];

Старосинявський – 4 [реорганізовано у пункт прийому хворих ФП сіл Ожарівка (152 особи), Гончариха (168 осіб), Олександрівка (97 осіб), Яблунівка (186 осіб)];

Ярмолинецький – 2 (ФП с. Магнишівка у пункт прийому ФАП с. Па­січна, ФП с. Борбухи у пункт прийому ФАПу с. Боднарівка).

У Теофіпольському районі ФП у с. Ленінське (97 жителів) реорганізо­вано у пункт прийому хворих медпрацівником ФП с. Караїна (150 жителів), ФП у с. Котюрженці (157 жителів) – у пункт прийому хворих медпраців­ником ФП с. Карабіївка (334 жителя).

Мережа лікувально-профілактичних закладів сільських адміністратив­них районів складається з 20 центральних районних лікарень, 6 районних лікарень, 25 дільничних лікарень, 113 сільських лікарських амбулаторій, з яких 94 сімейного типу, 971 фельдшерсько-акушерських та фельдшер­ських пунктів.

Незважаючи на проведену роботу питання оптимізації ліжкового фон­ду та мережі закладів залишається актуальним для області.

Унаслідок оптимізації кількість функціонуючих ліжок цілодобового перебування на 30.09.2011 становить 11088, а забезпеченість ліж­ками на 10 тис. населення – 83,8. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Ук­раїни від 28.06.1997 № 640 “Про затвердження норма­тивів потреб у стаціо­нарній медичній допомозі в розрахунку на 10 тис. населення” визначено норматив 80 ліжок на 10 тис. населення.

Високою (при середній по районах 54,4 на 10 тис.), залишається забез­печеність стаціонарними ліжками у Старосинявському районі – 68,6 (у 2011 р. скорочено 11 ліжок), Летичівському – 61,8 (скорочення не проводилося), Білогірському – 58,5 (скорочено 10), Віньковецькому – 57,2 (скорочено 10), Кам’янець-Подільському – 56,3 (скорочено 35), Новоушицькому – 56,6 (ско­рочено 15), Чемеровецькому – 56,1 (скорочено 40).

Після проведеної оптимізації штатного розпису залишається високою кількість штатних посад працюючих в охороні здоров’я в розрахунку на 10 тис. населення у Віньковецькому – 175,9 при середньому по районах 155,9, де у поточному році скорочено усього 19,75 посад, Деражнянському (показник – 164,4, скорочено 18,25 посад), Летичівському (показник – 171,9, скорочено 28,5 посад), Полонському (показник – 167,5, скорочено 29 посад), Старосинявському (показник – 163,5, скорочено 30 посад), Теофіпольському (показник – 166,5, скорочено 34,75 посад), Ярмолинецькому (показник – 176,1, скорочено – 16,5 посад) районах.

Незважаючи на скорочення значної чисельності посад у Чемеровець­кому районі – 68,5, залишається високою кількість посад у розрахунку на 10 тис. населення, зокрема середнього персоналу – 82,9 при середньому по районах 70,3.

Реорганізація сільських дільничних лікарень в амбулаторії не прово­дилася у Дунаєвецькому, де функціонує 4 СДЛ, Старокостянтинівському – 3 СДЛ районах.

Реорганізація ФАПів в амбулаторії не проводилася у жодному районі. Найбільше ФАПів, які обслуговують понад 1 тис. населення в Кам’янець-Подільському – 11, Дунаєвецькому – 8, Хмельницькому – 7, Чемеро­вецькому – 5 районах.

Реорганізація лікарських амбулаторій у ФАПи суперечить державній стратегії, особливо у випадках, коли амбулаторія обслуговує значно більше ніж 1 тис. населення. Таку реорганізацію за наявності лікарів проведено у Новоушицькому (Кучанська, обслуговувала 2399 жителів, Струзька – 2559), Красилівському (Западинецька – 2392 жителів), Чемеровецькому (Кугає­вецька – 2473 жителі) районах.

Не проводилася оптимізація мережі фельдшерських пунктів у Воло­чиському районі, де функціонує 11 фельдшерських пунктів, які обслуго­вують менше 200 жителів, Городоцькому (14 ФПів обслуговує менше 200 жи­телів), Дунаєвецькому (11), Кам’янець-Подільському (13), Новоушицькому (8), Славутському (7), Старокостянтинівському (9), Хмельницькому (14), Чемеровецькому (12), Шепетівському (15) районах.

В області залишаються певні проблеми щодо виявлення та запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу.

За цим показником вона знаходиться на 16 місці в Україні, а серед західного регіону – на першому.

На 01.10.2011 поширеність ВІЛ-інфекції за даними диспансер­ного обліку становить 142,7 на 100 тис. населення – 1899 осіб, з яких 65% чоловіки і 35% жінки, 82,4% міських жителів і 17,6% сільських.

Серед ВІЛ-інфікованих, які перебувають на обліку, переважну частину становлять особи репродуктивного та працездатного віку (18-49 років) – 92%, молодих людей віком 18-24 роки – 14 відсотків.

У 2011 році серед населення області зареєстровано:

рівень захворюваності на ВІЛ-інфекцію 16,8 на 100 тис. населення (224 особи) проти минулорічного 16 (216 осіб), приріст 5%;

рівень захворюваності на СНІД зріс і сягнув рівня 9,5 на 100 тис. населення (127 осіб) проти минулорічного 5,8 (78 осіб), приріст 64%;

також збільшився і рівень смертності від СНІДу – 3,5 на 100 тис. насе­лення (47 осіб) проти минулорічного 2,9 (39 осіб), приріст 20 відсотків.

Епідситуація з ВІЛ-інфекції/СНІДу в області залишається напруже­ною.

Зростає частка жінок (з 31,5% у 2005 році до 42% у 2011). Поши­рюється епідемія також і серед сільського населення. За останні шість років частка мешканців сіл збільшилася майже утричі (2005 рік – 10,8%, 2007 – 20,2%, 2008 – 27,9%, 2011 – 30,9%).

Зміна шляхів передачі ВІЛ-інфекції відображає загальноукраїнську тенденцію: зменшується питома вага споживачів ін’єкційних наркотиків серед загальної кількості офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих. Як ре­зультат незахищених статевих стосунків з ін’єкційними наркоспоживачами зростає питома вага осіб, інфікованих статевим шляхом та, відповідно, дітей, що народилися від ВІЛ-інфікованих матерів.

У 2008 році частка інфікованих статевим шляхом практично зрівня­лася з часткою інфікованих парентеральним, а у поточному році – значно перевищила її.

Відтак, незважаючи на те, що основним джерелом і резервуаром ВІЛ-інфекції залишаються споживачі ін’єкційних наркотиків, збільшення стате­вого шляху передачі ВІЛ-інфекції та частки жінок серед осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції свідчить про перехід епідемії на широкі верстви населення, що є ознакою несприятливого про­гнозу розвитку епідемії в області.

Чи не найвагомішим у протидії ВІЛ-інфекції у плані організації захо­дів первинної, вторинної і третинної профілактики є створення штатних кабінетів “Довіра”.

У 2008 році такі кабінети створено як структурні підрозділи в усіх центральних районних лікарнях. Це дало змогу покращити відбір осіб з уразливих контингентів для тестування на ВІЛ та збільшити кількість обсте­жень осіб з груп ризику, які є найбільш інфікованими. Проте штатний розпис кабінетів “Довіра” не відповідає вимогам наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23.02.2000 № 33 “Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я”, що не дозволяє якісно і у повному обсязі виконувати завдання і функції щодо профілактики ВІЛ-інфек­ції/СНІДу, консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію і координування роботи з профілактики ВІЛ на адміністративній території.

Найактивніше в цьому напрямі працюють кабінети “Довіра” Дераж­нянської, Дунаєвецької, Ізяславської, Шепетівської центральних районних лікарень та Кам’янець-Подільської міської поліклініки № 1. Недостатньо проводиться робота по залученню населення до тестування на ВІЛ у Вінь­ковецькій, Волочиській, Городоцькій, Полонській, Теофіпольській, Хмель­ницькій центральних районних лікарнях та поліклініках м. Хмельницький.

Основним методом контролю за поширеністю ВІЛ-інфекції є тесту­вання населення на антитіла до ВІЛ (сероепідеміологічний моніторинг). У 2011 році в області проведено 71573 скринінгових обстежень на антитіла до ВІЛ, що на 2% більше ніж у 2010 році. Лабораторією Центру СНІДу збільшено кількість досліджень на 3,4% – проведено 41578 досліджень.

Запровадження ефективнішої системи епідеміологічного нагляду по­требує вдосконалення лабораторної діагностики СНІДу. У цій справі є істотні зрушення.

Проте, протягом останніх років серологічна лабораторія Центру пра­цює з 30-40% перевантаженням. Враховуючи необхідність обстеження 5% загального населення, що призведе до збільшення досліджень у лабораторії на 35-40 тис., украй необхідно придбати імуноферментний аналізатор та збільшити штати лабораторного відділення на одну бригаду (1 лікар і 2 фельд­шера) з метою проведення підтверджуючих досліджень.

У зв’язку з необхідністю проведення постійного моніторингу та оцін­ки виконання програмних заходів з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на вико­нання Закону України “Про затвердження Загальнодержавної програми за­безпечення профілактики ВІЛ-нфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2000-2013 роки” та розділу І п.3 об­ласної Програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, до­гляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД у Хмельницькій області на 2009-2013 роки необхідно створити штатний Центр моніторингу та оцінки у складі обласного центру СНІДу. Для його функціонування необ­хідно додатково ввести 5 штатних одиниць. За результатами моніторингу та оцінки будуть оперативно коригуватися заходи та прийматись управлінські рішення з питань протидії епідемії в області, що дасть можливість об’єднати людські та раціонально використати фінансові ресурси.

В області активізувалася профілактична робота, особливо її медичний аспект (діагностика, лікування, профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини, безпека донорства).

Зростає кількість людей, які потребують антиретровірусної терапії. На цей час на базі обласного центру профілактики і боротьби зі СНІДом зареєстровано 301 особу, з них 49 дітей. Зважаючи на те, що лікування є безперервним та пожиттєвим і потребує щомісячного лікарського та лабора­торного контролю, назріла необхідність створення належних умов для впровадження антиретровірусної терапії у територіальних закладах охорони здоров’я. Насамперед таку роботу необхідно розпочати у Славутському, Шепетівському, Старокостянтинівському, Дунаєвецькому районах та м. Кам’янець-Подільський. Це дасть можливість соціально захистити пацієнтів і наблизити медичну допомогу до хворого.

З метою профілактики антиретровірусною терапією охоплено 91,6% вагітних від закінчивших вагітність пологами (за винятком 2 вагітних, які категорично відмовилися від лікування, та 3 вагітних, які не перебували під наглядом у жіночих консультаціях).

У 2010 році від інфікованих матерів народилося 60 дітей. Показник передачі ВІЛ від матері до дитини 0% (у 2009 році – 8,5%). За 9 місяців поточного року народилося 60 дітей, 1 дитині встановлено діагноз СНІД (мати отримала але не прий­мала ліки). Показник передачі ВІЛ від матері до дитини – 1,6 відсотка.

Медичні працівники, які мають ризик інфікування ВІЛ унаслідок аварійної ситуації, забезпечуються засобами профілактики інфікування ВІЛ стовідсотково.

В області створено запас антиретровірусних препаратів та розроблено систему забезпечення ними на випадок контакту з біологічними рідинами, на наявність антитіл до ВІЛ тестується вся донорська кров та її компоненти. Випадків інфікування через донорську кров в області не зареєстровано.

Заступник голови – керівник



апарату адміністрації Л.Бернадська



База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница