Иловайского котла



Скачать 349.46 Kb.
Дата27.04.2016
Размер349.46 Kb.



АПАРАТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ

ВІДДІЛ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОТЕЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


№ 65

5 вересня 2014 року

Огляд регіональної преси

ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ 2

ВЕРХОВНА РАДА СОЗДАЛА КОМИССИЮ ПО РАССЛЕДОВАНИЮ СОБЫТИЙ "ИЛОВАЙСКОГО КОТЛА" 2

Мария Жуйкова, "Объектив", 04.09.2014, Харьковская обл. 2

ВЕРХОВНАЯ РАДА ХОЧЕТ ВВЕСТИ УГОЛОВНУЮ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ В УСЛОВИЯХ МОБИЛИЗАЦИИ 3

"Вечерняя Одесса", 04.09.2014 3

НАРОДНІ ДЕПУТАТИ В ОКРУГАХ 3

ДЕПУТАТ ДОПОМІГ УЧНЯМ 3

Степан Животенко, "Прес-Центр", 04.09.2014, Черкаська обл. 3

ЖИТТЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ПІДСОЛОДИВ НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ 4

Оксана Прокопчук, "Волинь", 04.09.2014 4

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА 4

ДЕПУТАТИ ХОЧУТЬ ПОВЕРНУТИ НАДБАВКИ ОСВІТЯНАМ 4

"ПроТернопіль", 03.09.2014 4

КОМІТЕТ МАЙДАНУ ЛЬВІВЩИНИ: ЗАКОНОПРОЕКТ 1640-VII "ПРО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ" ВКРАЙ НЕДОСКОНАЛИЙ 5

Роман Матис, "Львівська газета", 03.09.2014 5

ЕКОНОМІЧНЕ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ РЕГІОНІВ 5

МІСЬКА РАДА ПІДТРИМАЛА УЧАСНИКІВ АТО ТА ЇХНІ СІМ'Ї 5

Н. Бородін, "Вестник Кривбасса", 04.09.2014, Дніпропетровська обл. 5

НА КОГО ВКАЖЕ ПОРОШЕНКО 6

Оксана Глушкевич, "Західний кур'єр", 04.09.2014, Івано-Франківська обл. 6

СУМСКИЕ СПАСАТЕЛИ ПОМОГЛИ ГРАЖДАНАМ С ВОСТОКА ОБУСТРОИТЬСЯ НА НОВОМ МЕСТЕ 8

Евгений Кудлай, "Данкор онлайн", 04.09.2014, Сумская обл. 8

В УЖГОРОДІ ЗАСІДАВ ОБЛАСНИЙ АНТИКРИЗОВИЙ ШТАБ 9

"Новини Закарпаття", 03.09.2014 9

ТОЧКИ ЗОРУ 9

БЛОК ЛІВИХ СИЛ 9

Лесь Плескач, "Время", 04.09.2014, Харківська обл. 9

МИРОШНИЧЕНКО: "ЩОБ ПОВЕРНУТИ В УКРАЇНУ МИР НЕОБХІДНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ВСІ ВАЖЕЛІ" 10

Валерій Бондаренко, "Високий вал", 04.09.2014, Чернігівська обл. 10

ОЛЕКСАНДР СУГОНЯКО: "МИ - ВАЛЮТНІ П'ЯНИЦІ" 12

Зіновія Воронович, "Високий замок", 04.09.2014, Львівська обл. 12

НАРАСТАНИЕ СОЦИАЛЬНОГО НЕДОВЕРИЯ 13

Григорий Никонов, "Комментарии:Донбасс", 03.09.2014, Луганская обл. 13

ОЛЕКСАНДР БОЙЧЕНКО: "МАЮЧИ НЕОДНОРІДНУ КРАЇНУ, МИ ПОВОДИЛИСЯ ТАК, НАЧЕ ВОНА ОДНОРІДНА" 15

Наталя Фещук, "Високий замок", 03.09.2014, Львівська обл. 15



ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ




ВЕРХОВНА РАДА СОЗДАЛА КОМИССИЮ ПО РАССЛЕДОВАНИЮ СОБЫТИЙ "ИЛОВАЙСКОГО КОТЛА"

Мария Жуйкова, "Объектив", 04.09.2014, Харьковская обл.

Нардепы поддержали проект постановления о создании временной следственной комиссии Рады.

Комиссия будет расследовать обстоятельства событий, приведших к гибели и захвату в плен бойцов добровольческих батальонов, а также ВСУ возле Иловайска Донецкой области

Соответсвующий проект постановления опубликован на сайте Рады.

Напомним, в конце августа несколько батальонов Вооруженных сил Украины, Национальной гвардии и добровольческих батальонов попали в окружение (так называемый котел) российских военных и сепаратистов под Иловайском. Не смотря на обещание пророссийских сил открыть гуманитарный коридор для отступления украинских военных, этого сделано не было, и силам АТО пришлось прорываться из окружения с боем, в результате чего украинские военные понесли значительные потери.

Официальных данных о погибших, раненых и взятых в плен украинских военных до сих пор нет.

Позже солдаты боевого подразделения, которые вернулись в военную часть под Чугуевом, рассказали - как им удалось выбраться из окружения под Иловайском.



http://www.objectiv.tv/040914/102748.html

ВЕРХОВНАЯ РАДА ХОЧЕТ ВВЕСТИ УГОЛОВНУЮ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ В УСЛОВИЯХ МОБИЛИЗАЦИИ

"Вечерняя Одесса", 04.09.2014

Верховная Рада в первом чтении приняла законопроект об уголовной ответственности руководства компаний в ходе мобилизации населения.

Так, проект предусматривает уголовную ответственность за ненадлежащее исполнение военно-транспортного долга руководителями предприятий. Речь идет о долге во время кампании по мобилизации населения.

Проект "О внесении изменений в некоторые законы относительно обеспечения проведения мобилизации и гарантий гражданам, которые проходят военную службу по призыву во время мобилизации" на заседании ВР 2 сентября в первом чтении поддержали 228 депутатов.

Проект предполагает изменения в Уголовном кодексе.

После принятия закона в УК появится статья о том, что ненадлежащее выполнение руководителями предприятий военно-транспортного долга будет наказываться лишением свободы от 2 до 5 лет.

Также проект вносит изменения в Кодекс законов о труде. За призванными в армию сотрудниками компаний в ходе мобилизации на особый период сохраняют рабочее место, пост и среднюю зарплату. При восстановлении на работу эти люди освобождаются от дополнительных процедур, а также проверок.

Закон предусматривает, что предприниматели-физлица на время мобилизации освобождаются от налогов и сборов. Такие лица будут дополнительно получать минимальную зарплату.

http://vo.od.ua/rubrics/politika/30554.php

НАРОДНІ ДЕПУТАТИ В ОКРУГАХ




ДЕПУТАТ ДОПОМІГ УЧНЯМ

Степан Животенко, "Прес-Центр", 04.09.2014, Черкаська обл.

Діти завжди залишаються дітьми. Вони вірять у казку, у добро.

І дива таки подеколи трапляються. Звичайно ж не без участі дорослих. Добре, коли ті розуміють мрії дітей. І тоді…

Пенали, фарби, пензлики, зошити, олівці, ручки, альбоми й інші потрібні для навчання речі - з такими шкільних наборами завітали до територіального центру соціальної допомоги Соснівського району Черкас, з нагоди Дня знань, помічники народного депутата Володимира Зубика.

Вивчивши вміст, задоволеними залишилися і діти, і їхні батьки. Адже нині купити все необхідне для навчання обходиться не дешево.

У терцентрі представників Володимира Зубика, які навідуються за його дорученням не лише у свята, зустрічають завжди радо. Раніше для закладу народний депутат придбав реабілітаційне обладнання - вертикаталізатор, розрахований на підлітків і людей із вадами опорно-рухового апарату, який допомагає їм зробити перші самостійні кроки. Минулого року закупив килимки, гімнастичні м'ячі для сенсорного розвитку дітей, важелі для ніг та рук, гантелі, тренажери, спеціальні меблі для логопедичного кабінету.

http://www.pres-centr.ck.ua/politics/44458/

ЖИТТЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ПІДСОЛОДИВ НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ

Оксана Прокопчук, "Волинь", 04.09.2014

На першовересневе свято до учнів Гіркої Полонки з подарунками та поздоровленнями завітав народний депутат України Сергій Мартиняк.

Урочистості розпочав директор місцевої школи Василь Мацялка, який привітав усіх присутніх із початком нового навчального року і висловив сподівання, що він буде багатим на досягнення як для вчителів, так і для учнів.

- У школі кожен закладає фундамент свого майбутнього, - наголосив народний депутат України Сергій Мартиняк, звертаючись до учнів. - Гарна освіта допоможе досягти успіху в житті, якщо до знань наполегливо докладати чималих зусиль.

Парламентар завітав до школярів не з порожніми руками - він подарував їм сучасний плазмовий телевізор. А півсотні першокласників, які цьогоріч сіли за парти, отримали від його благодійного фонду "Європейський вектор" шоколад.

Керівник навчального закладу Василь Мацялка розповів, що батьки та педагоги добре підготували приміщення до нового навчального року, зробили класні кімнати затишними. А благодійники подарували школі необхідну побутову техніку. За його словами, торік благодійний фонд народного депутата України Сергія Мартиняка передав учням зручні меблі. Школа також виграла грант, завдяки якому тут встановили енергозберігаючі лампи, що дає можливість економити кошти.

- Благодійна допомога нашого обранця дуже вагома. Як на мене, саме так і має бути. Депутат повинен дбати про громаду, - підсумував Василь Іванович, якому шановний гість вручив наручний сувенірний годинник, аби справи в школі йшли, як "швейцарський часомір".



http://www.volyn.com.ua/?rub=9&article=2&arch=1721

ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА




ДЕПУТАТИ ХОЧУТЬ ПОВЕРНУТИ НАДБАВКИ ОСВІТЯНАМ

"ПроТернопіль", 03.09.2014

Центральним Комітетом Профспілки працівників освіти і науки погоджено проект постанови Верховної Ради.

Проект постанови називається "Про забезпечення належних умов оплати праці та виплати надбавок педагогічним працівникам та працівникам бібліотек", що внесений до парламенту народними депутатами Кайдою, Вітівом, Лопачаком та Фурманом. Про це повідомили у прес-службі освітньої профспілки.

У профспілці зазначають, що проектом постанови уряду рекомендовано скасувати цьогорічні березневі постанови № 88 та 89, якими запроваджено встановлення педагогічним працівникам надбавок за престижність праці у граничному розмірі до 20 відсотків, а бібліотечним працівникам надбавок за особливі умови роботи у граничному розмірі до 50 відсотків посадового окладу замість їх фіксованих розмірів.

"Галузева профспілка відстоює через судові органи скасування постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 88 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373? та № 89 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073?, як таких, що звужують трудові права освітян", - нагадали у ЦК Профспілки працівників освіти і науки.



http://www.proternopil.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=10955:2014-09-03-11-08-41&catid=1:2011-01-25-06-35-06

КОМІТЕТ МАЙДАНУ ЛЬВІВЩИНИ: ЗАКОНОПРОЕКТ 1640-VII "ПРО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ" ВКРАЙ НЕДОСКОНАЛИЙ

Роман Матис, "Львівська газета", 03.09.2014

Комітет Майдану Львівщини вважає що законопроект "Про очищення влади" є вкрай недосконалим.

Комітет Майдану Львівщини вважає, що ухвалений у першому читанні законопроект 1640-VII "Про очищення влади" є вкрай недосконалим з погляду завдань політичної люстрації, містить підміну понять і цілей, занадто розширює коло потенційних адресатів очищення і доручає це завдання невластивому органові

У заяві Комітету Майдану Львівщини ухваленій 2 вересня 2014 року, зокрема, йдеться (подаємо повнотекстово):

"Комітет Майдану Львівщини вважає, що прийнятий Верховною Радою України в першому читанні законопроект 1640-VII "Про очищення влади" є вкрай недосконалим з точки зору завдань політичної люстрації, містить підміну понять і цілей (зокрема, видаючи атестацію за люстрацію), занадто розширює коло потенційних адресатів очищення і доручає це завдання невластивому органові, а водночас надміру акцентує увагу на проблемах корупції у владі, які слід вирішувати засобами уже чинного законодавства, а також формувати новий пакет законів у цій сфері. Українцям не потрібні декларативні популістські закони, що не вирішують проблем, а лише дискредитують зусилля громадськості та породжують зневіру мільйонів громадян у можливостях рішучого мирного політичного вирішення суспільно-політичних питань.

На нашу думку, пришвидшене ухвалення Закону 1640-VII "Про очищення влади" має сенс лише за умови ґрунтовного доопрацювання з урахуванням викладених у додатку тез. Інакше слід повернутися до базового проекту закону про люстрацію, запропонованого Харківською правозахисною групою, і розробити разом із представниками громадськості новий проект, який відповідав би цілям революції гідності, принципам європейського вибору України та вимогам реального відмежування від минулого шляхом недопущення до керівних державних посад людей, які служили тоталітарним та авторитарним режимам, іншим державам, протидіяли утвердженню державної незалежності та правової демократичної політичної системи в Україні".

Ухвалено Комітетом Майдану Львівщини 2.09.2014

Окремо має бути вирішено питання про обрання на наступний термін чинних станом на 16 січня 2014 року народних депутатів. Як виборні особи вони не підлягають офіційній люстрації. Проте це не зовсім так у випадку тих, хто має вищі ранги державних службовців, отриманні після попередньої каденції або внаслідок перебування на високих посадах у виконавчій владі. Отож, на цих депутатів мала би поширитися дія Закону про люстрацію. Кандидати в депутати, які не є державними службовцями, піддаються у період виборчої кампанії тільки громадській люстрації.

http://www.gazeta.lviv.ua/news/2014/09/03/33985

ЕКОНОМІЧНЕ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ РЕГІОНІВ




МІСЬКА РАДА ПІДТРИМАЛА УЧАСНИКІВ АТО ТА ЇХНІ СІМ'Ї

Н. Бородін, "Вестник Кривбасса", 04.09.2014, Дніпропетровська обл.

Про надання матеріальної допомоги на лікування військовослужбовцям, які брали участь в АТО.

Депутати Криворізької міськради на сесії 27 серпня одноголосно затвердили міжгалузеву комплексну програму підтримки членів сімей учасників антитерористичної операції, загиблих під час її проведення.

"Сьогодні ми забезпечуємо наших земляків всім необхідним: обмундируванням, медикаментами, предметами побуту, технікою, - зазначив в.о. міського голови, секретар міської ради Сергій Маляренко. - Прийнята нами комплексна програма підтримки учасників антитерористичної операції, загиблих в ході її проведення, та членів їх сімей забезпечить додаткові соціальні гарантії криворіжцям - учасникам АТО та їхнім сім'ям".

Зокрема, йдеться про надання матеріальної допомоги на лікування військовослужбовцям, які брали участь в АТО, виплаті одноразової матеріальної допомоги по 100 тисяч гривень родинам загиблих військовослужбовців (на сьогодні її отримали 8 сімей). Передбачено видатки на забезпечення додаткових пільг для відшкодування фактичних витрат по оплаті утримання будинків і споруд та прибудинкових територій сім'ям військовослужбовців на період проходження служби в зоні проведення АТО. Дітей військовослужбовців забезпечать безкоштовним харчуванням у дошкільних та загальноосвітніх закладах. Передбачено безкоштовне оздоровлення та відпочинок, а також першочергове надання медичної допомоги в лікувально-профілактичних установах міста членам сімей, соціальний супровід сімей, надання їм необхідних соціальних послуг, сприяння в отриманні відповідного статусу членам сімей загиблого. Передбачено видатки на організацію похорону загиблих воїнів.



http://www.krivbass.in.ua/posl-novosti/m-ska-rada-p-dtrimala-uchasnik-v-ato-ta-khn-s-m

НА КОГО ВКАЖЕ ПОРОШЕНКО

Оксана Глушкевич, "Західний кур'єр", 04.09.2014, Івано-Франківська обл.

Боротьба за крісло голови ІФОДА нагадує гру в наперстки.

Голова Івано-Франківської ОДА Андрій Троценко, всупереч апокаліптичним прогнозам, залишається на посаді. Чи надовго? Відтоді, як він потрапив у губернаторське крісло, минуло більш ніж півроку. Весь цей час інформаційний простір періодично підігрівався чутками про його відставку, особливо до і після президентських виборів. Андрій Троценко і сьогодні кандидат на виліт з президентської обойми, вслід за головами Волинської, Житомирської, Миколаївської та Херсонської областей, яких у кінці липня Президент усунув із посад. Водночас він один з потенційних претендентів, хто може очолювати область і за нових політичних розкладів.

Чи зможе політик, якому у складний для країни час вдалося "втримати" регіон, тепер втриматися на посаді його очільника? У кулуарах таку можливість оцінюють "50 на 50". Досить вправний менеджер, відкритий для громади політик, проте часом надто м'який та надміру дипломатичний Андрій Троценко може не впоратися із жорстким пресингом з боку різних груп впливу. Кожна з них лобіює власного кандидата на посаду. І остаточне рішення щодо кадрового призначення буде залежати саме від залаштункових домовленостей між потужними політичними та економічними середовищами.

Сам губернатор мимоволі сприяє чуткам про свою відставку - днями, вдруге за короткий період, опинився на лікарняному ліжку. У ніч на вівторок його госпіталізували з підозрою на апендицит. Обов'язки голови ОДА продовжує виконувати перший заступник.

Про можливе кадрове рішення Президента, позитивне чи ні для чинного голови ОДА, "ЗК" розмовляв з івано-франківськими політиками.

- Про які політичні тенденції може свідчити ймовірна зміна голови ОДА?



Юрій Дерев'янко, народний депутат України, співзасновник партії "Воля":

- Якщо зміна голови ОДА відбувається і нова людина потрапляє туди за конкурсом - це одна історія. Якщо людина потрапляє туди просто як представник певної політичної сили - це зовсім інша історія. Зараз цю кадрову зміну забезпечує адміністрація Президента, тому очевидно, що вона буде спрямована на вибори та їхній результат. Відтак, чинний губернатор, який сьогодні представляє партію "Батьківщина", може бути замінений на представника президентської політичної сили.



Роман Лябига, голова Івано-Франківської обласної організації Радикальної партії Олега Ляшка:

- Про наближення виборів та зміну політичного впливу в області. Новій владі потрібна людина із своєї команди, можливо, навіть без особливого досвіду на керівних посадах такого рівня, але яка б могла забезпечити результат на дочасних виборах до Верховної Ради, а згодом - забезпечити розвиток політичної і фінансової лінії партії та прилеглих до неї фінансових груп.



Юрій Романюк, депутат Івано-Франківської облради, позафракційний:

- Знаєте, як казав російський політичний класик Віктор Черномирдін: "Якщо комусь десь чешеться, нехай почеше в іншому місці". Все, що я можу сказати: питання зміни голови ОДА в нашій області надумане і нічого такого не планується аж до завершення парламентських виборів.



Юрій Соловей, депутат Івано-Франківської міської ради, фракція "Громадянська позиція-Громадський форум":

- Це буде свідчити про єдине - Президент розбудовує свою вертикаль влади. Це його повноваження відповідно до Конституції призначати голів ОДА, відповідно він має право це робити. Але що стосується Прикарпаття, то не думаю, що зміна голови відбудеться найближчим часом.

- Чи впливатиме на призначення голови ІФОДА лідер групи "Приват" Ігор Коломойський, у сфері інтересів якого Івано-Франківська область перебуває вже давно. Чи в нинішній ситуації Ігоря Коломойського більше цікавить Дніпропетровська, Одеська, Запорізька та Харківська області?..

Юрій Дерев'янко:

- Мені важко говорити про плани бізнесмена і в даному випадку голови обласної державної адміністрації. Єдине, що можу сказати, - це компетенція не його, а Президента і Прем'єр-міністра. Які впливи Ігор Коломойський на них чинить - достеменно невідомо. Переконувати Президента і Прем'єра в тій чи іншій кандидатурі може багато зацікавлених осіб. Чи робить це Коломойський - я не знаю. Цілком можливо, що Прикарпаття цікавить його в плані призначень.



Роман Лябига:

- Коломойському, швидше за все, віддадуть кілька мажоритарних округів по Івано-Франківській області, для того щоб впливати, утримувати і розвивати свої активи на теренах Прикарпаття. А от посада голови ОДА, швидше за все, залишиться у сфері впливу Президента. Адже в Петра Порошенка на теренах області зібралася чи не найпотужніша команда серед усіх діючих партій. Незважаючи на те, що вона ще в стадії формування.



Юрій Романюк:

- Думаю, Ігор Валерійович не буде байдужим до долі кадрового призначення на Івано-Франківщині, це точно. Вплив на Дніпропетровщину, Одещину і т.д. - я згідний. Але він розуміє, що йому ніколи ніхто не дасть у розпорядження ні Львівську, ні Тернопільську, ні Закарпатську, ні Чернівецьку області. Тому Прикарпаття буде залишатися регіоном у сфері його інтересів. Тут у нього принаймні є аргументація, з якою він зможе впливати на прийняття рішень на Банковій.



Юрій Соловей:

- Не хотілося б, щоб крупний капітал впливав на прийняття президентських рішень. Тому я сподіваюся, що так воно і буде. Що в першу чергу до уваги буде братися професіоналізм людини, а не близькість до олігарха чи відданість йому. Відтак, я не думаю, що в нашу область поставлять людину із орбіти групи "Приват".

- Якою мала б бути процедура призначення, аби не відбулося чергового спротиву громадянських активістів?

Юрій Дерев'янко:

- Повинен бути відкритий, фаховий конкурс. В результаті конкурсу Президенту має бути запропоновано на вибір дві особи, з яких він має обрати кращу і надіслати на затвердження Прем'єр-міністру. Важливо встановити правильні критерії - освіти, досвіду державного управління, знань. Безумовно, керувати облдержадміністрацією повинна людина фахова. Звичайно, зараз призначення голів ОДА, згідно з Конституцією, компетенція Президента і Прем'єра. Але конкурс дасть їм можливість, як мінімум, вибрати із якісних людей найкращу кандидатуру. Можливо, Президент так і робить. Але якщо б це було публічно, зрозуміло і відкрито, то довіра до такого керівника була б ще більшою.



Роман Лябига:

- На мою суб'єктивну думку, процедуру призначення треба залишити такою, якою вона була досі. Адже те, що пропонував Президент, - це варіант узурпації влади в області і в державі в цілому, це повний контроль над громадою і всіма процесами в області з боку Президента та його уповноважених людей.



Юрій Романюк:

- Кого б не призначили, він завжди буде не задовольняти різні політичні течії, рухи, громадськість в будь-якій області. Так чи інакше знайдеться купа незадоволених, які будуть висловлювати свої претензії. Тому процедура має бути одна: є Президент, який має конституційні повноваження щодо призначення голови ОДА, і він має їх реалізовувати. Чим він керуватиметься - це вже його право. Тільки якщо це не корупція.

Стосовно обговорень. Громадськість не може обговорювати сферу компетенції, визначену Конституцією Президенту. Давайте керуватися законом! Більше того, хіба громадськість може визначити, яким має бути губернатор? Хіба в громадськості може бути одностайність, хоча б теоретично? Громадськість висуне 28 кандидатів, пересвариться, і на цьому все і закінчиться. Це просто політична утопія.

Юрій Соловей:

- Після Майдану, думаю, правильно було б хоча б провести обговорення кандидатури на засіданнях Народної, Координаційної рад області.



http://zk.at.ua/news/politika/2014-09-04-3904

СУМСКИЕ СПАСАТЕЛИ ПОМОГЛИ ГРАЖДАНАМ С ВОСТОКА ОБУСТРОИТЬСЯ НА НОВОМ МЕСТЕ

Евгений Кудлай, "Данкор онлайн", 04.09.2014, Сумская обл.

Через региональный штаб по вопросам социального обеспечения граждан, прибывающих из восточных областей Украины, был оперативно решен вопрос их проживания.

В течение 1-2 сентября сотрудники Управления Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям в Сумской области встретили 5 граждан из районов проведения антитеррористической операции (среди них 3 детей).

Через региональный штаб по вопросам социального обеспечения граждан, прибывающих из восточных и южно областей Украины, был оперативно решен вопрос их проживания. Семьям помогли добраться до пгт Недригайлов, где их разместили в общежитии местного высшего профессионального училища. 15-летнего юношу, который прибыл вместе с матерью из г. Кременная Луганской области, уже зачислили студентом этого же учебного заведения. 12-летнюю девочку (она приехала с тетей и ее 2-летним сыном из Донецка) оформили ученицей местной школы.

В общежитии училища уже проживает 27 граждан с Востока и Юга Украины. Руководство заведения обустроили для них комнаты для приготовления пищи и отдыха. Было выделено отдельное помещение для школьников, где они смогут в спокойной обстановке готовить домашние задания. На очереди - создание игровой комнаты для малышей.

Сейчас в Недригайловском районе размещены на временное проживание 161 человек, среди которых - 39 детей. В общем, Сумщина уже приняла более 3600 жителей из восточных областей и Крыма, в том числе 1244 ребенка, сообщает Управление Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям в Сумской области.

http://www.dancor.sumy.ua/news/newsline/138925

В УЖГОРОДІ ЗАСІДАВ ОБЛАСНИЙ АНТИКРИЗОВИЙ ШТАБ

"Новини Закарпаття", 03.09.2014

3 вересня відбулася нарада, де розглядалося питання забезпечення особливого режиму функціонування енергетичної галузі області в осінньо-зимовий період 2014-2015 р.р.

У середу, 3 вересня, під керівництвом першого заступника голови Закарпатської обласної державної адміністрації Андрія Сербайла відбулася селекторна нарада, де розглядалося питання забезпечення особливого режиму функціонування енергетичної галузі області в осінньо-зимовий період 2014-2015 р.р. Нарада пройшла за участю начальників департаментів і управлінь обласної державної адміністрації, заступників голів РДА, заступників міських голів, ПАТ "Закарпатгаз" та ПАТ "Закарпаттяобленерго".

Як повідомив заступник голови антикризового енергетичного штабу - директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури ОДА Віктор Лукеча, постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року передбачено скорочення лімітів споживання природного газу для всіх категорій споживачів, крім населення, - для бюджетних споживачів на 10%, для підприємств ТКЕ та промисловості - на 30%.

Згідно з вимогами постанови, обласною адміністрацією затверджені розподіли обсягів природного газу та утворений антикризовий енергетичний штаб для забезпечення особливого режиму функціонування енергетичної галузі області в осінньо-зимовий період 2014-2015 р.р, а також розроблено організаційно-технічні заходи, спрямовані на зменшення споживання природного газу теплопостачальними організаціями на 30%.

Також в області ведеться робота по заміщенню традиційних джерел енергії альтернативними видами палива. З обласного бюджету у поточному році передбачено виділити містам Мукачево, Ужгород, Хуст 3 млн. грн. на заходи з енергоефективності, зокрема, на впровадження проектів із заміщення природного газу альтернативними видами палива у 9 дошкільних та навчальних закладах.

Як зазначив Віктор Лукеча, для забезпечення дотримання лімітної дисципліни, при штабі розпочав роботу диспетчерсько-аналітичний центр із залученням представників відповідних управлінь та департаментів обласної адміністрації та ПАТ "Закарпатгаз". З 1 вересня запроваджено щоденний моніторинг споживання природного газу по всіх підприємствах, установах, організаціях області та управління балансами газоспоживання, що збалансує функціонування енергетичної галузі області, дозволить досягти належного рівня економії енергетичних ресурсів та забезпечити стале проходження опалювального сезону без зміни структури навчального процесу.

За словами посадовця, про скорочення споживання газу для населення мова поки що не йде, у рамках доведених лімітів газу має вистачити. Однак, кожен сьогодні має розуміти необхідність економії газу на побутовому рівні, дбати про утеплення домівок та заміну енергоємних приладів на більш економні.

Прес - центр ОДА

http://transkarpatia.net/transcarpathia/economic/35848-v-uzhgorod-zasdav-oblasniy-antikrizoviy-shtab.html

ТОЧКИ ЗОРУ




БЛОК ЛІВИХ СИЛ

Лесь Плескач, "Время", 04.09.2014, Харківська обл.

З ліквідацією Комуністичної партії в Україні лівий спектр стає незаповненим.

В державі тільки розпочинається процес формування нової політичної культури і зараз на часі - створення лівої української ідеї, лівої української політичної сили, яка буде виступати за соціальну справедливість, "розкуркулення" олігархів, більш справедливий розподіл державного багатства, яке сконцентроване на офшорних рахунках багатіїв. Про це говорить Юрій Полунєєв, колишній народний депутат, заслужений економіст України.

За його словами, те, що зараз в Україні триває суд стосовно заборони КПУ, можна вважати суспільно корисною справою, хоча це досить серйозний політичний крок.

- Актуальність заборони КПУ вимагає відповіді на два питання - інтереси кого представляє ця партія та які є мотивації і причини щодо такої ініціативи. Відповіді знайти можна, якщо поглянути на те, що КПУ робила протягом останніх років як партія, яка повинна за своєю класичною ідеологією виражати інтереси простих людей. По суті, в Україні є дві Компартії - одна з них представлена у Верховній Раді фракцією, а інша - десятками тисяч людей, переважно літніх, які жили ще за часів Радянського Союзу. Одна частина - бюрократична, корумпована, фактично є партією заробітчан, які спекулюють на лозунгах, - каже Юрій Полунєєв та наголошує: КПУ в Україні голосувала як партія влади, мала за це відповідні посади, контролювала "хлібні" місця в Україні.

Натомість, за його словами, ліва та лівоцентристська ідея яскраво і репрезентативно існує в Європі, до якої прагне Україна. На сьогодні однією з найбільш потужних є партія європейських лівих, яка об'єднує більш як 32 партії. Ліва ідея представлена не тільки в політиці, а й в органах Європейського союзу. Третина членів Європарламенту - представники європейських лівих.

- Достатньо назвати Кетрін Ештон, яка була на Майдані, Штефан Фюле та інших діячів. Із 27 країн - членів ЄС 9 мають при владі соціалістів. І це розвинуті країни, - зазначає експерт.

За його словами, європейські ліві виступають за приватну власність, ринкову економіку, демократію. Але є суттєва відмінність: праві вважають, що ринкові відносини самі призведуть до справедливого розподілу суспільного багатства. Ліві ж навпаки кажуть, що оскільки у світі ці відносини надзвичайно ускладнилися, держава має відігравати більшу роль.

- Зараз не можна говорити про існування капіталізму в чистій формі, також виникає багато глобальних проблем, з якими одна держава не може справитися самостійно, тому держава має відігравати все більшу роль, особливо втручатися в розподіл того багатства, яке виробляється приватним сектором, - зазначає Юрій Полунєєв. - Але різниця між політичним спектром України і розвинутих країн у тому, що в Україні партії створюються під лідерів, без вироблення тих фундаментальних ідей та моментів, які відрізняють лівих від правих. Це фактично зібрання політиків по інтересах навколо олігархів чи людей при владі.

Ключовими ідеями лівих у Європі є акценти на тому, що держава має гарантувати всім людям до 30 років роботу, піклуватися про розвиток культури, соціальний захист, більш справедливо розподіляти суспільне багатство. Ліві не виступають за тотальну націоналізацію, але можуть виступати за націоналізацію тих чи інших галузей.

- У нас же 5 відсотків - це надзвичайно багаті люди, а 95 - за межею бідності. Ця соціальна диференціація - наслідок капіталізму. Зараз ідеться про те, що в країні формується нова політична сила - Блок лівих сил. Якщо в основу її буде покладена європейська ліва ідея, то перспективи цього руху можуть бути великі, - каже Юрій Полунєєв.



http://timeua.info/040914/87222.html

МИРОШНИЧЕНКО: "ЩОБ ПОВЕРНУТИ В УКРАЇНУ МИР НЕОБХІДНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ВСІ ВАЖЕЛІ"

Валерій Бондаренко, "Високий вал", 04.09.2014, Чернігівська обл.

Антитерористична операція на Сході України блискавичною, як обіцялося на її початку, не вийшла.

Проблеми в зоні АТО загострюються з кожним днем, і про це сьогодні все частіше говорять як самі бійці, так і їхні родичі.

На голому ентузіазмі й патріотизмі війну, в яку переросла АТО, не виграєш.

Дякувати Богу, що у нас є такі офіцери, як Михайло Драпатий, котрий урятував від смерті цілий батальйон, вивівши його з-під обстрілів мінометів та "Градів". Честь і хвала Героям! Однак на війні ще дуже потрібні техніка, зброя, а головне - стратегія і тактика ведення бойових дій. Про це говорить депутат Чернігівської облради Анатолій Мирошниченко.

- Із забезпеченням технікою та зброєю у нас проблеми, а зі стратегією і тактикою взагалі не складається. За час проведення АТО змінилися вже два керівники Міноборони, наразі звучать заяви про відставку третього. А українська армія продовжує нести втрати через недолугість командування, відсутність чіткої координації дій між відповідними військовими підрозділами, - каже депутат.

- Анатолію Костянтиновичу, окрім того, у людей дуже багато питань щодо мобілізації…

- І ці питання цілком справедливі. Дійсно, чому на війну беруть переважно чоловіків із села? Можливо, через те, що у них немає грошей відкупитися, не налагоджені потрібні зв'язки? Або як пояснити повістки, що приходять 18-річним хлопчакам, котрі щойно закінчили школу? Куди й навіщо військкомати збираються відправляти цих дітей? На гарматне м'ясо?.. За яким таким законом на війну пішли батьки, у яких троє малолітніх дітей? І коли буде довгоочікувана ротація? Суспільство шукає і не знаходить відповіді на наболілі запитання. Матері й дружини чекати вже не можуть і виходять на акції протесту. Бо їм болить найбільше.

- Якщо в країні війна, то вона для всіх. А у нас пів-України плаче, а пів - скаче. Ви згодні з цим?

- Так. Для когось війни немає, деякі люди живуть в ілюзорному світі, наївно вважаючи, що їх вона не торкнеться. І ці люди глибоко помиляються. Перемогти можна лише разом, об'єднавши наші зусилля. І чим швидше зрозуміють це українці, тим швидше на нашу землю повернеться мир, справжню ціну якого ми збагнули тільки зараз.

- Нашій армії, і цього ніхто не заперечуватиме, не обійтися без допомоги небайдужих людей. Якби не вони, солдатам на Сході було б набагато важче...

- Ви маєте рацію. Волонтерський рух надає армії потужну підтримку. Узагалі, говорячи про допомогу Збройним Силам, необхідно виділити два аспекти. Перший - матеріально-технічне забезпечення військових формувань. У цю справу робить свій внесок і мій Благодійний фонд "Благовіст". Щойно чоловіків з Чернігівщини у березні почали призивати до лав армії, я одразу став допомагати їм амуніцією, обладнанням, медикаментами, провізією. Другий аспект стосується сімей учасників АТО. Потрібно подбати про те, аби вони не почувалися кинутими напризволяще.

- Яким чином, на Вашу думку, можна це зробити?

- Необхідно хоча б запровадити на місцевому рівні 50% або навіть 100% знижку по оплаті за житлово-комунальні послуги родинам вояків. Так, у місцевих бюджетах дефіцит коштів. Але хто хоче, той завжди знайде вихід. До прикладу, оплату комунпослуг можуть узяти на себе працюючі підприємства, бізнесові структури. Це буде реальна підтримка родин вояків, котрі відстоюють цілісність і незалежність нашої держави.

- Тепер поговорімо про земельні ділянки для воїнів АТО. Держава пообіцяла землю, а як її отримати? У переліку необхідних документів - довідка про участь в АТО. Де видають такі довідки? Безпосередньо на передовій? А як їх звідти передати чи привезти? Або ж кому за ними їхати?..

- Це теж величезна проблема. Згадані довідки повинні видавати військкомати. Але коли хлопці із гарячих точок Донбасу приходять додому у відпустку і звертаються до військкоматів, щоб стати на тимчасовий облік, там їм повідомляють, що за документами вони числяться у якомусь тренувальному таборі, де й близько немає війни.

Отже, статусу учасника бойових дій їм не бачити. Чиновники у такий цинічний спосіб економлять на пільгах як для самих військовослужбовців, так і для їхніх сімей. Це неприпустимо! Я ініціював створення на місцевому рівні спеціальних комісій, які контролюватимуть і забезпечуватимуть надання земельних ділянок учасникам АТО. Держава мусить виконати свої зобов'язання перед ними, і я всіляко добиватимуся цього.

- Звучали обіцянки і про те, що грошове забезпечення вояків складатиме 1 тисячу гривень на день. Але таких сум немає. Про це розповідають самі хлопці та їхні родичі…

- Військовослужбовці в зоні бойових дій повинні отримувати щонайменше 6-10 тисяч гривень на місяць, у залежності від звання. Я сказав - щонайменше. Бо ці люди знаходяться в екстремальних умовах, постійно ризикують своїм життям та здоров'ям. На законодавчому рівні слід підтримати ініціативу приватних банків щодо кредитів учасників АТО. Тобто, скасувати відсотки по них і відстрочити їх сплату на весь період проведення антитерористичної операції - з першого до останнього дня.

- Анатолію Костянтиновичу, сьогодні можна почути багато різних думок щодо шляхів урегулювання ситуації на Сході України. Який із них підтримуєте Ви?

- Будь-яка війна рано чи пізно закінчується миром. От тільки ціна його різна. Для когось число загиблих в АТО - суха статистика, для когось - втрата батька, сина, чоловіка... Спробуйте знайти хоча б одну солдатську матір, котра б погодилася життям своєї дитини заплатити за перемогу. Не трудіться - не знайдете. Тому відкиньмо гучні гасла. Вони зараз недоречні. Для того, щоб повернути в Україну мир і зберегти життя наших солдатів, необхідно використовувати всі важелі.

За столом переговорів можна вирішити багато питань. На Донбасі щодня гинуть військові та мирне населення, цей регіон потерпає від гуманітарної катастрофи. Нехай поставлять себе на місце жителів Донбасу і вояків АТО ті, хто сьогодні, сидячи вдома в теплі й добрі, вимагає продовження кривавого сценарію. Повірте, як тільки вони хоча б уявлять, що це таке, риторика одразу зміниться. Україна прагне миру, і влада має докласти всіх зусиль, аби цей мир не коштував нам сотень тисяч, а то й мільйонів життів.

http://newvv.net/politics/ukraine/233474.html

ОЛЕКСАНДР СУГОНЯКО: "МИ - ВАЛЮТНІ П'ЯНИЦІ"

Зіновія Воронович, "Високий замок", 04.09.2014, Львівська обл.

Голова Асоціації українських банків переконаний: якщо не збільшимо внутрішнє виробництво, стабілізувати гривню не вдасться.

Українській гривні виповнилось 18 років. 2 вересня 1996 року розпочалася грошова реформа - купонокарбованці почали обмінювати на гривні, і за два тижні гривня стала єдиним платіжним засобом. На жаль, своє повноліття гривня святкує не у найкращому становищі. Після рекордного падіння до 14,80 гривні за долар, яке відбулось у серпні, повернути курс у більш-менш прийнятний коридор допоміг транш МВФ. Україні виділили 1,4 мільярда доларів допомоги. У МВФ втішили - третій і четвертий транш можуть об'єднати, тож чергову порцію валютної допомоги Україна може отримати уже в грудні. Чи допоможуть гроші та обіцянки МВФ разом з жорсткими адміністративними обмеженнями Нацбанку зміцнити гривню? Та чи варто мріяти про повернення курсу хоча б до 10 гривень за долар? Про це - у розмові з головою Асоціації Українських банків Олександром Сугоняком.

- Коливання курсу на міжбанку - це не головне, - каже Олександр Сугоняко. - Давайте дивитись глибше. Гривню ввели у 1996 році. І я мав до цієї реформи безпосереднє відношення.

Тоді курс був 1,76 гривні за долар. Потім він впав до чотирьох гривень, потім тривалий час був 5,05, а далі вісім, дванадцять гривень за долар... Маємо постійну тенденцію до девальвації гривні. Курсова стабільність була штучною. Курс тримали за рахунок спалення золотовалютних резервів, нарощування боргів. Сьогодні ми шкодуємо за вчорашньою стабільністю гривні, але ж ми за неї платили. І платили дорого. Не можна чекати, що буде стабільною валюта країни, яка набагато більше купує за кордоном, ніж продає. За минулий рік ми купили товарів на 16,4 мільярда доларів, більше, ніж продали. Питання, а де ми взяли гроші? Коштів, які ми отримали за наші товари і послуги, не вистачило б, аби купити усі ці імпортні товари. Ці гроші - зовнішні позики та золотовалютні резерви, які в нас на той час були. Ми - валютні п'яниці. Позичили-пропили - і знову думаємо, де позичити. Гроші МВФ для нас - як чарка для пияка. Так, на якийсь час йому перестануть труситись руки. Але лише на якийсь час. Тобто курс зараз стабілізується, але тимчасово.

- З 2 вересня набула чинності постанова НБУ, яка ускладнює доступ українців до валюти. Готівкові перекази з-за кордону обов'язково мають переводити в гривню, зняти з картки також можна тільки гривні. Ті, хто має валютні депозити, можуть отримати валюту не більше, ніж на 15 тисяч гривень на добу (тобто трохи більше як тисяча доларів). Усі ці заходи допоможуть бодай трохи зміцнити курс?

- Ускладнення доступу до валюти і справді мало б трохи укріпити гривню. Адже що таке курс?

Це баланс між попитом на валюту та її пропозицією. Коли змусять імпортерів продавати валютну виручку та конвертувати у гривню грошові перекази, пропозиція валюти зросте. Але смішно: людина за кордоном заробила валюту, а її родичі тут можуть зняти тільки гривні, бо Нацбанк так розпорядився, - тоді як конвертаційні центри з мільярдними оборотами на добу як працювали, так і працюють. Чому б не прикрити їх? Економічний блок уряду досі не зробив нічого, аби наростити виробництво для внутрішніх потреб. За півроку ми імпортували на півтора мільярда продуктів харчування. Дитячий пластилін купуємо в Росії! За валюту! Тютюну купили на 200 мільйонів. Звичайно, є товари, які ми змушені імпортувати. Але невже не можна налагодити виробництво штанів, шкарпеток? Того, що українці потребують для щоденного вжитку. Адже такий імпорт і підриває курс, зрештою, економіку. Що менше ми імпортуватимемо, то менший буде попит на валюту. Ми взагалі мало що виробляємо. Що ми експортуємо? Корисні копалини, зерно, ріпак, соняшник. Тобто нещадно експлуатуємо нашу землю, а її ресурси теж не безмежні.

- Але ж важко говорити про зміцнення економіки, коли в частині країни тривають бойові дії?

- Так, у нас війна. І ми усі це маємо розуміти. Це війна проти українського народу, яку розпочав Янукович, а продовжив Путін. Це війна добра зі злом, і ми маємо у ній перемогти, бо на нашому боці правда. Під час війни може бути всяке. Але це не причина нічого не робити. Навпаки, війна може стати поштовхом для нарощення виробництва.

1 млрд. доларів - Стільки валюти має намір скупити Нацбанк на міжбанківському валютному ринку до кінця року, аби поповнити золотовалютні резерви. Про це йдеться у новому меморандумі між Україною та МВФ. Відтак, очікувати на суттєве зміцнення гривні, мабуть, не варто. Припускають, що Нацбанк не допустить зміцнення гривні більше, ніж до 12,5 гривні за долар.



http://www.wz.lviv.ua/economics/128435

НАРАСТАНИЕ СОЦИАЛЬНОГО НЕДОВЕРИЯ

Григорий Никонов, "Комментарии:Донбасс", 03.09.2014, Луганская обл.

Одним из последствий конфликта на востоке страны станет нарастание социального недоверия.

В фильме Андрея Тарковского "Сталкер" герои отправляются в некую Зону, где есть комната, исполняющая самые заветные желания. Регион на востоке страны, где продолжаются боевые действия, чем-то напоминает Зону из "Сталкера". Точнее, самую опасную из ловушек Зоны - "мясорубку". Зона АТО одновременно и пугает, и манит. Манит журналистов, стремящихся своими глазами увидеть ужасы войны. Манит волонтеров, переправляющих продовольствие, бронежилеты, каски или тепловизоры для воинов. Манит самых обыкновенных людей, считающих это своим долгом, - в прессе описано немало историй об успешных бизнесменах и молодых людях из обеспеченных семей, бросивших все и отправившихся в зону АТО.

Можно сказать, что сегодня все украинское общество проходит через эту зону. И не только потому, что сам факт войны оказывает серьезное влияние на общественное самосознание. Дело еще в том, что зона АТО, если уж говорить о ней как об образе, создала целый ряд новых социальных феноменов. Во-первых, это беженцы (сложностям их адаптации к новым реалиям посвящен материал на стр. 14 "Генералы песчаных карьер"). Во-вторых, та часть граждан, которые проживают в зоне и поддерживают так называемые ДНР и ЛНР. В-третьих, ветераны войны - служащие Вооруженных сил и бойцы добровольческих батальонов. В-четвертых, волонтеры, помогающие им. Всех их объединяет одно обстоятельство - на сегодня это, по сути "лишние люди". Речь, безусловно, идет вовсе не о том, что эти люди являются изгоями. Речь о том, что общество оказалось не готово к их появлению и не знает, что с этими людьми делать дальше.

Вспомним, с каким энтузиазмом и власти целого ряда городов, и обычные граждане принимали беженцев из восточных областей и каким разочарованием обернулся этот энтузиазм - мол, эти переселенцы работать не хотят, они неблагодарны и недружелюбно настроены и к своим "благодетелям", и ко всему украинскому. Поступок луганского подростка, который, находясь в Трускавце, фотографировался с неприличным жестом на фоне мемориала "Небесной сотне", шокировал даже либерально настроенную общественность. Потрясение вызвали и сэлфи девушки, сфотографировавшейся с "тушью из Амстердама", и донецкой учительницы, топтавшей украинский флаг. "Как дальше жить с такими людьми в одной стране?" - вопрос, который в последнее время часто звучит. Удастся ли "таких людей" интегрировать в украинское общество, если изгнать их тоже невозможно? А ведь этот же вопрос можно сформулировать иначе: как жить среди тех, кто уверен, что государство привело войну на порог их дома. Значит, придется учитывать их настроения, пытаться понять мотивацию и представить себя в чужой шкуре.

Не совсем понятно, как интегрируются в общество и люди, вернувшиеся из зоны проведения АТО. Сегодня они окружены почетом; люди жертвуют деньги на их лечение, на протезы и инвалидные коляски для них. Но спросим себя честно: легко ли человеку, ставшему инвалидом, полноценно жить в нашем обществе - найти работу, посещать публичные места? Есть и другой аспект проблемы. Наверное, каждый, кто принимает участие в АТО, хочет не просто вернуться домой, а вступить в новую, лучшую, справедливую жизнь, ради которой он и рисковал своей жизнью. Тем временем пока нет ощущения, что жизнь становится именно такой, действуют старые схемы, порядки, системы. Как тут не почувствовать себя "лишним" и не заболеть вьетнамским или афганским синдромом - мол, лучше вернуться к своим побратимам?

Наконец посмотрим на волонтеров и активистов, чей вклад в достижение мира на востоке трудно переоценить. Но является ли их деятельность социальным лифтом и до какого этажа общественно-политической жизни этот лифт их может поднять? Ощущают ли они реальные преобразования в стране? Если нет, то не пополняют ли они ряды "лишних людей", которые, как писал Толстой, "слишком ясно видят зло и ложь жизни, для того чтобы быть в силах принимать в ней серьезное участие"?

Результатом появления в обществе столь разнообразного сегмента "лишних людей" видится нарастание социального недоверия. Ведь каждый из перечисленных феноменов является своеобразной социальной группой, в которой действует собственный механизм самоидентификации, имеется собственное видение роли и задач, выполнять которые требуют обстоятельства. Между этими группами неизбежно возникают различные формы недоверия - от изоляционизма до враждебности. Считается, что преодолеть такое недоверие, наладить социальное взаимодействие между группами можно, выбрав посредника. Им может стать либо харизматичная личность, либо политический или культурный символ, либо идея - национальная, геополитическая и т.д. Проблема в том, что в революционное или постреволюционное время найти такого посредника очень сложно, а в нынешней ситуации, когда объявлен очередной шаг к переформатированию политической системы, этот поиск, похоже, никому не выгоден. Электорат, попавший в ловушку "зоны АТО", увидит врагов в любых "посредниках".

http://donbass.comments.ua/article/102816-narastanie-sotsialnogo-nedoveriya.html

ОЛЕКСАНДР БОЙЧЕНКО: "МАЮЧИ НЕОДНОРІДНУ КРАЇНУ, МИ ПОВОДИЛИСЯ ТАК, НАЧЕ ВОНА ОДНОРІДНА"

Наталя Фещук, "Високий замок", 03.09.2014, Львівська обл.

Про дві моделі українського державотворення розповідає критик.

Про дві моделі українського державотворення, показний патріотизм і про свою останню роботу, що невдовзі з'явиться в українських книгарнях розповідає критик.

Відомий літературний критик, публіцист і перекладач Олександр Бойченко - про дві моделі українського державотворення, показний патріотизм і про свою останню роботу, що невдовзі з'явиться в українських книгарнях: переклад з польської збірки оповідань Тадеуша Боровського "У нас, в Аушвіці", який найкраще у світовій літературі описав табірне життя. Олександр з дружиною, психологом за фахом Оксаною Пендерецькою, і 19-річною донькою Олександрою мешкають у самому центрі Чернівців, у квартирі, що розташовується у будинку, який колись належав громаді собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ (в цьому помешканні тоді жили священики). Із літньої альтанки, де ми спілкувались з Олександром Бойченком у його дворі, за парканом відкривається прекрасний вид на жовтосяючу греко-католицьку церкву.

- Олександре, у вашій збірці публіцистики "Аби книжка" я прочитала, що у вас вдома немає телевізора. Про це писали у 2011 році, то, може, це диво техніки вже з'явилося?

- Він згорів під час Помаранчевої революції. Я був тоді у Києві, а дружина з донькою день і ніч дивилися новини. Ну, телевізор і не витримав. А поки ми збиралися купити новий, зауважили, що до предметів першої необхідності він не належить. Тепер вже й уявити собі не можемо, щоб цей розсадник розумової зарази щось там триндів нам вечорами. Всі потрібні новини в Інтернеті легко знайти. І бачу від цього суцільні "плюси". Якби телебачення показувало бодай добрі фільми, культурні програми, то можна би було шкодувати. А всі ці ідіотські шоу й серіали - ні, дякую.

- Ви автор колонок про сучасні суспільно-політичні події. Один з останніх ваших дописів за назвою "Може, досить?" викликав палкі дискусії в Інтернеті, бо ви пропонуєте відгородитися від Донецька і Луганська стіною, мовляв, ми й так різні…

- Зрозуміло, що скрізь, зокрема й на Донбасі, трапляються прекрасні люди. Декого з них знаю особисто, дехто переїхав до Чернівців. Ці люди, як правило, самі в Донецьку чи Луганську почувалися незатишно, відчували свою інакшість. Тим, хто з відкритою душею приїжджає в пошуках допомоги і вміє бути вдячним, ми повинні допомагати. Але ті, хто приперся, щоб розмахувати тут прапорами Росії та ображати місцеве населення, мають бути негайно вислані до свого коханого Путіна. Він таких любить, у нього вже відсотків 90 населення перетворилося на безмозку худобу, то ще кілька мільйонів донбаських биків почуватимуться там як удома.

Проблема є, звичайно, ширшою. За всі 23 роки, відколи Україна здобула незалежність, а точніше - відколи ця незалежність просто звалилася нам на голову, жоден президент чи уряд не поставив собі і нам фундаментального питання: що конкретно ми будуємо? У спрощеному вигляді перед нами відкривалися дві можливості: будувати національну державу на землях, заселених переважно "свідомими українцями", або ж будувати наднаціональне утворення - чи то за австро-угорським, чи за американським, чи за швейцарським зразком. Обидва варіанти мають свої переваги і свої недоліки. Перевага наднаціональної держави полягала б у тому, що ми зберегли б усі території. Але в такому разі мусили б відмовитися від ідеї одномовності, унітарності, єдиної помісної церкви і вступу до НАТО та ЄС. Фактично Україна станом на 1991 рік (і, звісно, сьогодні теж) не була одномовною, унітарною. Мені більше подобався перший варіант, тобто національна держава. Впродовж XX століття всі наднаціональні утворення в нашій частині світу - від Австро-Угорщини до СРСР і Югославії - зазнали краху. Навіть Чехословаччина розпалася, хоча між чехами й словаками не було принципових розбіжностей. І одні, й інші хотіли інтегруватися в європейські структури. Але вони це захотіли зробити як чехи і словаки, а не як чехословаки.

Або візьміть приклад Польщі. Сьогодні це динамічна європейська країна, я там часто буваю, і рік за роком спостерігаю позитивні зміни. А якби у складі Польщі залишилися наша Галичина й Волинь? Та українці з поляками дотепер би бігали одні за одними з сокирами! Так, якби ми вибрали національний варіант, то мусили б заздалегідь і добровільно змиритися з утратою переважно російського Криму і щонайменше промислової частини Донбасу, заселеної взагалі невідомо ким. Можливо, й ще якихось територій. Зате безконфліктно вступили б до НАТО і Євросоюзу, провели б необхідні реформи і з усмішкою поглядали б сьогодні на озвірілу путінську Росію, бо між нами і нею існувала би прокладка у вигляді "дикого поля". Але на практиці ми не вибрали жодного з цих варіантів. Маючи неоднорідну країну, ми поводилися так, наче вона однорідна. Сьогодні за це розплачуємося.

- Чи можна щось зробити в сьогоднішній ситуації?

- Не знаю, що тепер можна придумати. Тепер на Донбасі є велика кількість найманців з Росії. Зрозуміло, що їх звідти треба вибити. З іншого боку, тих найманців підтримує велика (і не треба собі брехати, буцім вона мала) частина тамтешнього населення. А воювати проти населення - це завжди безнадійна справа. Можна виграти одну, дві чи десять битв, але там, де є велика кількість населення, яке вважає вас окупантами, конфлікт тлітиме десятиліттями.

- Знаю, в університеті ви ніколи не брали хабарів… Тобто маєте репутацію порядного викладача. Чи брали, зізнайтеся?

- Якби брав, то б не звільнився. Знаєте порівняння: сумління - як одяг. Одна на ньому пляма чи сто - воно вже заплямоване. На відміну від одягу, сумління не відпереш. От хто мене завжди дивував, то це люди, яким вдається одночасно брати хабарі і читати лекції з літератури, філософії, розводитися про мораль, любов до України... Як у їхніх головах це співіснує? Адже, попри всю ту шкоду, якої нам завдає Росія, набагато більшим злом для України є корупція. І поки ми її не подолаємо, нема що й мріяти про наймінімальніші зміни на краще, хоч би ми всі цілодобово у вишиванках ходили.

- Олександре, чи мають право сучасні письменники бути не дотичними до тих подій, що відбуваються в Україні?

- Письменники мають право у своїй творчості не торкатися тих чи інших тем. Якщо якомусь поетові добре пишуться вірші про кохання, нерозумно вимагати від нього агіток про політику. Але кожен письменник, крім того, що пише, ще десь і живе. І якщо він живе в країні, де точиться війна, то як громадянин мусить бодай сам для себе сформулювати свою позицію.

- Чи принаймні не говорити щось на кшталт Ані Лорак: "Я за мир, проти війни"…

- За мир - це, у принципі, добре. Але я би не згадував Ані Лорак, якщо ми вже заговорили про письменників. Які можуть бути претензії до поп-співачок? Колись Жванецький назвав артистів братами нашими меншими за розумом. З домашніми тваринками порівняв. Що теж не дуже правильно. Бо років двадцять тому був у мене кіт Платон. То він за рівнем інтелекту виразно перевищував більшість наших поп-виконавців.

- Коли про вас говорять "літературний критик", у мене одразу виникає запитання: що ви зараз читаєте? Людина, яка, здавалося б, вже все перечитала...

- Перечитаєш їх, як вони весь час пишуть і пишуть. Останнім часом я багато читав як редактор: Жаданові переклади Пауля Целана, збірку фейсбуківських віршів Андрія Бондаря, тепер вичитую польську репортажну книжку "Акварелі" в перекладі Андрія Любки. Що мені дуже сподобалося з найновішого - це "Фелікс Австірія" Софійки Андрухович. Дуже смачно виписаний роман про Івано-Франківськ, себто на той час Станіслав межі XIX-XX століть. А щойно перед розмовою закінчив читати монографію американського історика Тимоті Снайдера "Червоний князь" - про ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга, який на початку XX століття вирішив стати українцем Василем Вишиваним і служити Україні. За Україну і загинув у застінках НКВД. Декотрим "біженцям зі cходу" не завадило би взяти приклад з ерцгерцога. Не в сенсі загинути, а в сенсі спробувати стати українцями, якщо вони все-таки планують далі тут жити.

- Одна з ваших останніх робіт ось-ось побачить світ, це переклад збірки оповідань польського письменника Тадеуша Боровського "У нас, в Аушвіці". Фахівці стверджують, що він у світовій літературі найкраще описав табірне життя.

- Гадаю, все найкраще, що він написав, я відібрав і переклав. Це займе під 300 книжкових сторінок. У 1943 році зовсім молодий Боровський потрапив до табірного комплексу Аушвіц-Біркенау. Потім були інші два табори, він вижив, дочекався звільнення, але ще рік після війни провів у Німеччині, де й написав свої найважливіші твори. Боровський безжалісно змальовує те, що називається "людською природою". І робить це свідомо, протиставляючи свої оповідання концтабірним творам інших авторів. Існувала загальна тенденція: показувати невинних жертв і німців, які з цих жертв знущаються. Боровський вважав такий спосіб письма про Аушвіц фальшивим. Так, нацисти збудували страшну систему. Але найбільший жах полягав у тому, що в ме­жах цієї системи в'язні самі мучили одні одних і доходили в цьому до повного оскотинення. Усі: поляки, євреї, українці... Це дуже важка книжка. Той, хто наважиться її прочитати, переживе шок, але нічого не вдієш: вершини світової літератури не завжди є приємним чтивом.

Довідка "ВЗ"

Олександр Бойченко (народився 1970 року) - літературний критик, перекладач, есеїст, кандидат філологічних наук. З польської переклав твори Даніеля Одії, Марека Гласка, Юзефа Гена, Лешека Колаковського, Анджея Стасюка, Ольги Токарчук. З російської - роман Віктора Єрофеєва "Хороший Сталін" та деякі есеї Ігоря Померанцева. Перший лауреат "Книжки року" у номінації "найкращий медіакритик".



http://www.wz.lviv.ua/interview/128395

* * *


Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах і сайтах обласних та міських газет, а також регіональних інтернет-видань України по 4 вересня 2014 року включно.

Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:



ishvets@rada.gov.ua

або телефоном:  255-39-18,


Швець Ірині Борисівні.

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України


База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница