Горючих копалин 2011 зміст геологія горючих копалин



Скачать 481.43 Kb.
страница1/3
Дата01.05.2016
Размер481.43 Kb.
  1   2   3
ГЕОЛОГІЯ І ГЕОХІМІЯ № 3–4 (156–157)
ГОРЮЧИХ КОПАЛИН 2011




ЗМІСТ
Геологія горючих копалин

Андрій Валентинович ЛОКТЄВ, Мирослав Іванович ПАВЛЮК, Андрій

Андрійович ЛОКТЄВ. Перспективи відкриття покладів “сланцевого” газу в ме-

жах Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи..................... 5

Юрій Стефаник, Мирослав Павлюк, Роман Дудич. Застосування

сучасного моделювання в геології нафти і газу..................................................... 24

Юрій Стефаник, Юрій Герльовський, Олександр Любчак, Тарас

Тенюк. Визначення критичних параметрів вуглеводнів природної нафти..... 33

Володимир Храмов, Юрій Хоха, Олександр Любчак, Дмитро

Лук’янчук. Зони термодинамічної рівноваги вуглеводнів у нафтогазонос-

них комплексах Дніпровсько-Донецької западини................................................ 39

Михайло МАТРОФАЙЛО. Генетична типізація мінливості морфології ву-

гільних пластів.......................................................................................................... 46

Ірина БУЧИНСЬКА, Петро ЯВНИЙ, Іван КНИШ, Олена ШЕВЧУК. Вуг-

леносність і розподіл вугільних газів у розрізі нижнього карбону Любельсько-

го родовища Львівсько-Волинського басейну........................................................ 57

Тектоніка

Олег ГНИЛКО. Про зсувну зону в західній частині Українських Карпат... 68

Геохімія

Tadeusz Marek PERYT and Sophiya HRYNIV. On strontium isotope composi-

tion of Miocene potash evaporites in the Ukrainian Carpathian Foredeep (Про

ізотопний склад стронцію міоценових калієносних евапоритових відкладів

української частини Передкарпатського прогину)................................................. 81

Ігор ДУДОК. Морфогенетичні типи вуглеводневих включень у “марма-

роських діамантах” Східних Карпат....................................................................... 96

Екологія

Володимир Ємельянов, Лариса Прохорова. Інформаційна система

геоекологічні умови Чорного моря” як основа диференціації геолого-еколо-

гічної системи його глибоководних донних відкладів........................................... 112

Наукові дискусії

Олександр ОРЛОВ. Джерела енергоносіїв у близькому майбутньому......... 122

Христина ЗАЯЦЬ, Роман МОРОШАН. Перспективи пошуків нафтогазо-

носних об’єктів у центральній частині передгір’я Українських Карпат у смузі

геотраверсу Перегінськ–Калуш–Галич................................................................... 128

Данило ДРИГАНТ. До геології фундаменту Передкарпатського прогину... 139

У наукових колах

Мирослав ПАВЛЮК, Ігор НАУМКО. Стан і перспективи сучасної геоло-

гічної освіти та науки: наукова конференція, присвячена 65-річчю геологічного

факультету Львівського національного університету імені Івана Франка............. 156

Ігор наумко. Круглий стіл “Академік Євген Лазаренко – видатний укра-

їнський мінералог світової величини”.................................................................... 161

Рецензії

Мирослав ПАВЛЮК. Інженерна геологія в призмі пережитого (рецензія

на монографію А. І. Білеуша “Зсуви і протизсувні заходи”. – К. : Наук. думка,

2009)........................................................................................................................... 164

Ювілеї

Член-кореспондент Національної академії наук України Юрій Микола-



йович Сеньковський (до 80-річчя від уродин)....................................................... 167

Володимир Михайлович Ковалевич (до 70-річчя від уродин)..................... 169

Ігор Михайлович Наумко (до 60-річчя від уродин)....................................... 171

До уваги авторів............................................................................................... 174

Андрій Валентинович ЛОКТЄВ, Мирослав Іванович ПАВЛЮК,

Андрій Андрійович ЛОКТЄВ
ПЕРСПЕКТИВИ ВІДКРИТТЯ ПОКЛАДІВ “СЛАНЦЕВОГО” ГАЗУ

В МЕЖАХ ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОЇ ОКРАЇНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
Розглянуто поняття “сланцевий” газ, його характеристики, умови формування та технологію розробки родовищ. Окреслено перспективи відкриття промислових скупчень “сланцевого” газу в межах Волино-Поділля. На основі даних газового каротажу, геофізичних та геологічних досліджень, що проводили в глибоких свердловинах у межах Волино-Поділля, а також робіт інших фахівців, встановлено, що найперспективнішими комплексами порід щодо пошуків “сланцевого” газу є кембрійський, ордовицький та силурійський, серед яких найбільші перспективи слід пов’язувати з силурійським комплексом порід. Показано результати лабораторних досліджень порід, проведених в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України. Наведено рекомендації щодо подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у межах Волино-Поділля.
Ключові слова: газові сланці, “сланцевий” газ, гідророзрив пласта, газовий каротаж, Волино-Поділля.
Юрій Стефаник, Мирослав Павлюк, Роман Дудич
застосування сучасного моделювання в геології нафти і газу
Досліджено можливості сучасного програмного забезпечення, зокрема Petrel та Isoline GIS, що дозволяє застосовувати геологічне моделювання у сфері розробки нафтогазових об’єктів.

Показано основні закономірності побудови та приклади складання геологічних моделей. Проведено аналіз широкого спектра софтів для комп’ютерного моделювання і детально описано дві програми, можливості яких задовольняють потреби геології нафти і газу.


Ключові слова: Petrel, геологічне моделювання, Isoline GIS, геологічна модель.

Юрій Стефаник, Юрій Герльовський, Олександр Любчак, Тарас Тенюк
Визначення критичних параметрів вуглеводнів природної нафти
Розглянуто критичні параметри 106 органічних сполук, які входять до складу природної нафти. Складено аналітичні залежності для визначення критичного об’єму, температури та тиску органічних речовин, що належать таким гомологічним рядам: алканам, алкенам, алкінам, аренам, циклопентанам та циклогексанам. Похибка запропонованих формул не перевищує 1,5 % і зменшується зі збільшенням кількості атомів вуглецю в молекулі. Встановлено, що значення добутку тиску на об’єм у критичній точці для всіх розглянутих типів сполук прямує до певної межі при збільшенні вуглецевого каркасу та становить 14,3 · 103. Методику можна використовувати для розрахунку глибини, нижче якої флюїд такого хімічного складу буде знаходитися в газоподібному стані.
Ключові слова: критичні параметри, природні вуглеводні, термодинамічна активність.
Володимир Храмов, Юрій Хоха, Олександр Любчак, Дмитро Лук’янчук
ЗОНИ ТЕРМОДИНАМІЧНОЇ РІВНОВАГИ вуглеводнів

у НАФТОГАЗОНОСНИХ КОМПЛЕКСах ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ
Для просторової локалізації потоків вуглеводневих флюїдів використано раніше розроблену методику визначення глибин утворення рівноважних вуглеводневих сумішей, що містять вуглеводневу та неорганічну складові, яка базується на методі констант рівноваги незалежних реакцій.

За результатами розрахунків побудовано картосхеми полів глибин утворення рівноважних вуглеводневих сумішей для окремих нафтогазоносних комплексів Дніпровсько-Донецької западини: девонського, кам’яновугільно-нижньопермського і мезозойського. Для графічних побудов застосовували методи поліноміальної регресії та тріангуляції з наступною лінійною інтерполяцією на картосхемах регіону.

У девонському та мезозойському нафтогазоносних комплексах Дніпровсько-Донецької западини спостерігаються чітко окреслені кільцеві структури. Визначено, що для встановлення геометрії руху флюїдного потоку недостатньо враховувати тільки глибини утворення рівноважної вуглеводневої суміші для кожного газоносного комплексу. Запропоновано додаткові методи, що покращать якість визначення розміщень флюїдопроводів.
Ключові слова: родовища вуглеводнів, термодинамічні умови рівноваги, нафтогазоносні комплекси.
Михайло МАТРОФАЙЛО
ГЕНЕТИЧНА ТИПІЗАЦІЯ МІНЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЇ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ
Складено генетичну типізацію різновидів показників морфології вугільних пластів, у якій відображено послідовність морфоструктурних змін пластів згідно зі стадіями і процесами літогенезу органічної речовини, оскільки кожний основний різновид мінливості відбувається внаслідок впливу певних чинників і у визначений час процесів утворення торфу і перетворення його у вугілля.

Наведено роботи з типізації і класифікації основних змін вугільних пластів, які розроблені в різних вугільних басейнах і охоплюють лише один певний різновид мінливості. У цих працях висвітлено погляди на їхнє утворення і зазначено негативний вплив на гірничо-геологічні процеси видобутку вугілля, що часто призводить до значного зниження геологічних запасів. Прогнозування розташування цих змін у просторі сприяє уникненню від’ємного впливу при експлуатації вугільних родовищ.

У розробленій типізації наведено основні генетичні чинники: первинні (основні), які визначають основні зміни морфології пласта і пов’язані з неоднорідністю прояву на площі його розповсюдження; вторинні (накладені), які в багатьох випадках впливають на завершення утворення морфології вугільного пласта і зумовлюють формування його сучасної морфоструктури.

Запропонована типізація різновидів морфологічних змін наочно відображає та сприяє нагромадженню і подальшому узагальненню фактичного та теоретичного матеріалу щодо мінливості морфології вугільних пластів.


Ключові слова: вугільний пласт, типізація, класифікація, морфологія, морфоструктурні зміни, вугленосна формація, розщеплення, генетичні чинники.

Ірина БУЧИНСЬКА, Петро ЯВНИЙ, Іван КНИШ, Олена ШЕВЧУК
ВУГЛЕНОСНІСТЬ І РОЗПОДІЛ ВУГІЛЬНИХ ГАЗІВ У РОЗРІЗІ НИЖНЬОГО КАРБОНУ ЛЮБЕЛЬСЬКОГО РОДОВИЩА ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ
Найбільш вугленосною в розрізі Любельського родовища Львівсько-Волинського басейну є верхня частина серпуховського (лішнянська і бужанська світи) ярусу нижнього карбону. Детально описано вугільні пласти n06, n7, n7в, n80, n8, n8в, n9 та схарактеризовано їхню газоносність, наведено картосхеми газоносності цих пластів. Встановлено, що метанова зона на Любельському родовищі заглиблюється до донної частини Карівської синкліналі. Границя між зоною вивітрювання та метановою зоною знаходиться безпосередньо над пластом n06, і глибина її залягання змінюється від 800 м на півдні до 1000 м на півночі. Газоносність вугільних пластів родовища збільшується зі стратиграфічною глибиною їхнього залягання та з південного сходу на північний захід. Тектонічні порушення впливають на розподіл вугільних газів у пластах.
Ключові слова: вугільний пласт, природна газоносність, Любельське родовище, метанова зона, дегазація.


Олег ГНИЛКО
ПРО ЗСУВНУ ЗОНУ В ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Представлено результати дослідження Латорицько-Стрийської зсувної зони в західній частині Українських Карпат. Ця зона була виділена в Кросненській (Сілезькій) тектонічній одиниці на основі проведених автором геологічного картування, структурних досліджень і дешифрування космічних знімків. Вона, вірогідно, є частиною більш крупного лінеамента і знаходиться на межі західного і східного сегментів Зовнішніх Карпат, кожен з яких характеризується своєю системою тектонічних покривів.

Ключові слова: Українські Карпати, зсувна зона, Кросненський (Сілезький) покрив, тектоніка, розлом, насув, меланж.


Тадеуш Марек ПЕРИТ, Софія ГРИНІВ
ПРО ІЗОТОПНИЙ СКЛАД СТРОНЦІЮ

МІОЦЕНОВИХ КАЛІЄНОСНИХ ЕВАПОРИТОВИХ ВІДКЛАДІВ

УКРАЇНСЬКОЇ ЧАСТИНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ
Уперше вивчено ізотопний склад стронцію кальцієвих сульфатних мінералів з двох класичних місцезнаходжень міоценових калійних солей української частини Передкарпатського прогину – Стебницького та Калуш-Голинського родовищ калійних солей. Ізотопний склад стронцію для міоценової морської води є добре встановленим, що дозволяє використовувати його для вирішення стратиграфічних питань. Ранньоміоценовий еггенбургський вік евапоритових відкладів Стебницького родовища не викликає сумнівів, натомість стратиграфічна позиція відкладів Калуш-Голинського родовища залишається дискусійною (карпат або баден). Відношення 87Sr/86Sr для літологічних різновидів полігалітової та ангідритової порід, утворених на стадіях седиментогенезу та раннього діагенезу і пов’язаних з відкладенням у солеродному басейні, мали б відображати ізотопний склад стронцію розсолів солеродного басейну, але насправді показують значні відхилення від одновікової морської води. Для Стебницького родовища вони мають радіогенно нижчі значення (0,708265–0,708405), ніж одночасова морська вода еггенбургського віку (0,708519 для віку 19 млн років), а для Калуш-Голинського родовища – вищі (0,708878–0,708886), ніж відношення, характерні для морської води карпатського (0,708644–0,708722) чи баденського (0,708800–0,708809) віку. Це може бути пов’язане з різними напрямками річкового стоку (для Стебника – головним чином з Карпат, для Калуша – більшою мірою зі Східноєвропейської платформи) та із значним надходженням континентальних вод в обмежені крайові басейни, у яких формувалися евапоритові відклади цих двох різновікових родовищ. Відношення 87Sr/86Sr для діагенетичних різновидів полігалітової та ангідритової порід обох родовищ мають близькі значення, які змінюються від 0,708584 до 0,708678, для Калуша, крім того, є ще значення від 0,708422 до 0,708489. Отримані значення є більш радіогенними для Стебницького і менш радіогенними для Калуш-Голинського родовища, ніж одночасова морська вода. Діагенетичні різновиди були утворені з розсолів із соленосної брекчії, ізотопний склад стронцію у яких сформувався при взаємодії невеликих об’ємів захоронених седиментаційних розсолів з теригенним матеріалом, що міститься в значній кількості в цій породі. Подібні значення, отримані для зразків зі Стебника і Калуша, можуть свідчити про ті самі основні області зносу теригенного матеріалу та утворення соленосної брекчії обох родовищ внаслідок розмиву палеогенового та крейдового флішу Карпат і, меншою мірою, відкладів Східноєвропейської платформи.

Нові дані про ізотопний склад стронцію міоценових калієносних відкладів Передкарпаття не допомогли у вирішенні дискусійних стратиграфічних проблем, але дали важливий матеріал для реконструкції палеоумов середовища соленагромадження та пролили світло на деякі особливості формування міоценових евапоритів української частини Передкарпатського прогину.




Ігор ДУДОК
МОРФОГЕНЕТИЧНІ ТИПИ ВУГЛЕВОДНЕВИХ ВКЛЮЧЕНЬ

У “МАРМАРОСЬКИХ ДІАМАНТАХ” СХІДНИХ КАРПАТ
За результатами детальних термокріометричних досліджень включень в основному жильному мінералі Східних Карпат – кварці типу “мармароського діаманта”, встановлено морфогенетичні типи вуглеводневих включень. Описано основні жильні мінерали (кальцит, кварц), а також антраксоліт, який належить до основної органічної речовини, що виповнює центральні частини прожилків і входить у структуру кварцу у вигляді твердих включень або формується у їхніх вакуолях.

Наведено комплекс аналітичних досліджень, який доцільно використовувати при дослідженні жильних мінералів. За проведеними раніше дослідженнями встановлено, що вуглеводневі включення у кварці можна поділити на чотири великі групи: газові (чисто метанові), газово-рідкі, рідко-газові, рідкі.

Послідовно описано вуглеводневі включення, утворені на всіх стадіях міграції вуглеводневого флюїду ослабленими тріщинуватими зонами Східних Карпат.

На першому етапі міграції флюїду за тиску приблизно 270 МПа і температури 230–250 °С утворювалися включення чисто метанового складу типу L2(G2). Метан перебував у надкритичному стані, гомогенізація включень відбувалася за температури від –128 до –80 °С. На тій самій стадії на стінках вакуолей дуже часто наявні плівки твердої парафіноподібної речовини аутигенної природи, утвореної внаслідок геохімічних процесів. Зниження тиску та температури середовища кристалізації до 130–170 °С сприяє утворенню первинних включень іншої генерації – включень з рідкими вуглеводнями (L1) і різноманітними бітумами (B). На цій стадії антраксоліти часто слугують основою для утворення включень чисто метанового складу. Включення містять кульки жовтувато-коричневого кольору, складені нафтою, та асфальтени аморфної структури.

Подальше зниження температури до 60–80 °С та тиску флюїдів, які мігрують, призводить до утворення в зовнішніх частинах кристалів включень з рідкою вуглеводневою фазою складного складу з плівками твердих бітумів на стінках вакуолей. На тій самій стадії у включеннях формуються дві різні вуглеводневі фази (типу L1+L2), при цьому більший об’єм вакуолі займає легша фаза. У зонах розтріскування утворюються вторинні включення, складені важкою вуглеводневою фазою.

При ще більшому зниженні температури (менше ніж 50 °С) у зовнішніх зонах кристалів утворюються тверді включення антраксоліту, який також спостерігається на поверхні кристалів та виповнює центральну частину жил.

Результати дослідження вуглеводневих включень у “мармароських діамантах” Східних Карпат дозволили встановити не лише морфогенетичні типи включень, але й простежити еволюцію вуглеводневих флюїдів, які мігрують з глибинних зон Землі.
Ключові слова: “мармароські діаманти”, вуглеводневі включення, міграція флюїдів, температура, тиск.

Володимир ЄМЕЛЬЯНОВ, Лариса ПРОХОРОВА
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА “ГЕОЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ЧОРНОГО МОРЯ”

ЯК ОСНОВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ГЕОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ

ЙОГО ГЛИБОКОВОДНИХ ДОННИХ ВІДКЛАДІВ
Наведено модель інформаційної системи “геоекологічні умови Чорного моря”, побудовану на основі узагальнення і врахування результатів багаторічних комплексних досліджень геоекологічної системи Чорного моря, передусім її геолого-екологічної субсистеми. Характеристики цієї субсистеми складають окремий блок (Блок ІІІ) інформаційної системи, який містить набір показників, знання яких дозволяє сформувати уявлення про геолого-екологічні умови Чорного моря, а також оцінити можливий вплив на морську геолого-екологічну систему антропогенних чинників. Генетичні, речовинні, структурні, фізико-механічні та інші відмінності між різними, у тому числі просторовими і віковими, субсистемами чорноморської геолого-екологічної системи, які визначаються відмінностями геоекологічних умов формування і функціонування цих субсистем, дозволяють провести диференціацію і класифікацію геолого-екологічної системи басейну.

Наведено класифікацію субсистем геолого-екологічної системи глибоководних донних відкладів Чорного моря. При її побудові враховували різноманітні геоекологічні відмінності субсистем, що дало можливість виокремити в геолого-екологічній системі донних осадів глибоководної області Чорного моря декілька груп, підгруп, генетичних типів і підтипів, а також видів і різновидів геолого-екологічних субсистем. Ця класифікація може стати основою для районування, зонування та стратифікації морської геолого-екологічної системи глибоководної області Чорного моря при розробці проектів ефективного та екологічно безпечного видобутку ресурсів його дна.


Ключові слова: інформаційна система, геолого-екологічні умови, Чорне море, класифікація.

Олександр ОРЛОВ
ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГОНОСІЇВ У БЛИЗЬКОМУ МАЙБУТНЬОМУ
Запасів вуглеводневих енергоносіїв вистарчить приблизно на декілька десятків років. Нетрадиційні джерела енергії, і навіть вугілля, у сучасному енергобалансі світу займають лише 20 %. Сучасні види енергії, які базуються на діленні ядер радіоактивних елементів, – надзвичайно небезпечні і можуть призвести до глобальних катастроф. Енергія “сланцевого” газу менш небезпечна, але потребує великих затрат. Однак людство змушене буде видобувати “сланцевий” газ, щоб поступово закривати атомні електростанції і протягом певного часу розпочати видобуток 3Не із реголіту Місяця, а також завершити розробку технології для отримання в реакторах синтезу з 3Не нерадіоактивну ядерну енергію.
Ключові слова: “сланцевий” газ, реголіт, гелій, енергія.
Христина ЗАЯЦЬ, Роман МОРОШАН
ПЕРСПЕКТИВИ ПОШУКІВ НАФТОГАЗОНОСНИХ ОБ’ЄКТІВ

У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ ПЕРЕДГІР’Я УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

У СМУЗІ ГЕОТРАВЕРСУ ПЕРЕГІНСЬК–КАЛУШ–ГАЛИЧ
За результатами геологічної інтерпретації часових розрізів та даних буріння побудовано глибинну модель геологічного розрізу осадового покриву уздовж геотраверсу Перегінськ–Калуш–Галич, який перетинає Більче-Волицьку зону та межуючі з нею Східноєвропейську платформу і покривно-насувний комплекс Українських Карпат. Показано границі глибинного геологічного розрізу. Визначено структурно-тектонічні особливості платформного та насувних комплексів. Оцінено перспективи геологічного розрізу на пошуки нових пасток вуглеводнів.
Ключові слова: геотраверс, глибинна геологічна модель, ерозійний палеорельєф, успадковані підняття глибинних інтрузій, перспективи нафтогазоносності об’єктів.

Данило ДРИГАНТ
ДО ГЕОЛОГІЇ ФУНДАМЕНТУ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ
Аналіз розрізів палеозою і мезозою, розкритих свердловинами до кінця минулого століття на Передкарпатті та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи, показує, що фундамент прогину складений породами протерозою, кембрію, ордовику, силуру, нижнього девону, юри і крейди. Для розрізів кембрію–ордовику, силуру–нижнього девону та середньої юри–крейди характерні безперервності наверствувань і (за винятком силурійських відкладів) сталі потужності ізохронних товщ. Особливості будови розрізів та поширення відкладів спростовують уявлення про їхню складчастість і перем’ятість, а також про існування складчастої споруди “Лежайського масиву”. Поширення юрських відкладів із незмінною потужністю в усіх структурних підрозділах прогину, характер їхньої фаціальної мінливості і будова розрізів вказують на безпідставність виділення Стрийського юрського прогину.
Ключові слова: Передкарпатський прогин, фундамент, геологія.

  1   2   3


База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница