Дз «Державна бібліотека України для юнацтва»



страница3/3
Дата22.04.2016
Размер0.56 Mb.
1   2   3

Дзвіночки зору
Низовина. Вогонь. Зі смертю флірт.

Перетрощили, – кому свічку – вчора.

Та замість вийти, знов – бігцем – в печеру.

З-за обрію – косою ж бо – голяр.


Поплутав репліки – площин суфлер,

І підвелись калюжі-яничари.

Мутанти випадкові ікла щирять.

Меридіяни, що бузок, як хлор.


Та серед щораз швидших переміщень –

Найвищі бастіони – неімущі.

Щойно циклоном скручена стихія,
Надкришуючись, в бульбашках стихає. –

Як існування видовжена мить

Триває, хоч нічого вже нема.
Прочинені двері
Передчуття – крізь хащі – мастодонт, –

Свідомість (рештки) на всі боки чвірка.

Зерно посіяли, а сходить череп,

Заки – колеса – з-під пелюстки – день.


Ще в путах повні – стіни і майдан,

І тінь – угудзикована почвара.

Ану ж бо світло та поверне в чорне

І не витрушуватиме видінь


З матерії, що – нутрощі на вітер,

Аби лише в конкретнім існувати, –

Нехай мала, та – з живчиком – громада
З самих ще сколопендр, рачків і мідій. –

Стан – замість мозку – плин низовини,

Де – в кінці світу – в інший світ – дзвінок.
Заграва
Єдиний геть обвуглений димар

На обрії (шматками) – від повсякдення.

Завершилось (шаблями) випадання

Зубів молочних. Інший водомір


Для тих, хто серед неладу не вмер,

Дарма що ребра – лопать прорідіння.

Та плівка луснула. З мачул бездоння –

Ще поки що в диму – веранда, мур, –

Свідомість – щедро – запасні частини,

Хача здавалося, – вже гвинт останній,

Вогні – під стіл – й за браму – розпорядник. –
Лиш серед тиглів на нове поріддя

Змигне ще динозавровий хребет, –

Торішнє листя, яке час згріба.
(Із підбірки сонетів «Засвітити інші елементи»,

надрукованої у журналі «Світо-вид», 1998, № ІІІ (32))
Підземка

(новелетка)


Кожна підземка має свої закони. Десь із центру надходять вказівки на периферію, але цих вказівок міста, що саме будується й розпадається, більшість водіїв підземного транспорту не розуміє, бо виконавці, що пильнують законів міського руху, походять із різних частин світу, де уявлення про порядок , яким керуються службовці з центру, не чинні. Ці уявлення або надто обмежені, або навпаки – надто широкі, і тому кожен тлумачить їх по-своєму. Звісно, стається й таке, хоч це трапляється дуже рідко, що внаслідок надто великих відхилень всі сторони приходять до спільного порозуміння, і тоді раптом серед звичного хаосу на короткий час встановлюється порядок, що його одразу мешканці приймають як загрозу їхньому існуванню. Бо до неладу люди якось уже позвикали, знайшовши для себе, хоч і не вельми надійний, але таки прихисток у закамарках хаосу, і раптовий порядок виганяв їх з усіх шпарок буття.

Коли такий порядок тривав трохи довше, ніж звичайно, люди заходжували створювати власний хаос, ознаками якого ставало перевезення дедалі об’ємніших вантажів, що доти було заборонене. Чомусь транспортуванню першими улягали шафи. Поспішаючи вранці до праці, люди тислися поміж ними, намагаючися просунути ногу, аби втримати якось рівновагу. Дехто з молодших одразу видряпувався верхи на такий вантаж, гадаючи, що під стелею просторіше, хоча на кожній зупинці доводилося міняти місце, поступаючися новоприбулим з іншим, щоразу громіздкішим майном.

Складалося враження, що люди квапилися перевозити не тільки цілі помешкання, а й різні клімати, і тому в підземці стояв такий рейвах, що водії, заповідаючи чергову зупинку, вдавалися до вибухівки, не так, може, щоб люди почули оповіщення назви станції, хисткого орієнтиру серед непогамовної мандрівки народів, як, радше, аби нагадати, що з підземки треба виходити, а не розташовуватися на тривале перебування.

Та за деякий час, коли здавалося, що вже перестало все функціонувати, – вантажі зникають, підземку знову лагодять, миють й заміняють потрощені лавки новими, і порядок поновно встановлюється. Лише на вагонах з’являються нові позначки. Не виключене, що хтось із центру сумлінно занотовує кожен вибух хаосу, точно знаючи, коли це станеться востаннє. Бо як твердять у своїх імпровізованих пісеньках жебраки-музиканти, що незле підробляють у кулуарах підземки, всі ці ускладнення пов’язані з пульсацією міжзоряних систем, які підвладні тільки духові, що віє, де хоче.


(Надруковано у журналі «Світо-вид»,1996, № ІІ (23)
Спроби життєпису

(уривок із новелетки)


Мені завжди бракувало часу і цікавості встановити, хто ж я є. Зрештою, хто ким є насправді, зводиться лише до переліку певних, здебільшого випадкових, властивостей, набутих чи успадкованих.

Я, наприклад, знаю мову птахів, мінералів, плазунів, риб і ще дещицю, яку я волію промовчати…

Я можу бути таким і водночас зовсім іншим – це залежить від обставин, настрою і атмосферного тиску…

Я маю людські риси й статуру, але обсяг мого сприймання й часами фізичного розпросторення поширюється й за межі моєї особистости.

Додаток 2
КАРТИНИ ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ
Картини Емми Андієвської – «царина чистого локального кольору. Сплітаючи важкі різнобарвні опозиції, екстенсивно насичені, вона створює неповторну живописну субстанцію, яка гранично концентрує смислову метафізичну природу кольору. Вона творить як якийсь медіум, що передає емоційні імпульси, могутньої духовної сили. Саме кольором Андієвській вдається подолати жорстокість і статичність зображення, вносячи в нього динаміку та експресію. Працюючи як музикант у всіх регістрах, будуючи колорит на принципі різних контрастів, вона завдяки природженому смаку і почуттю міри ніколи не порушує його цілісності й гармонії».
Георгій Праздников. Простір живописної магії

// Емма Андієвська / За ред. Миколи Маричевського. –

К. : Мистецтво, 2000. – С. 6 – 7.





































ЗМІСТ

«Маю енергію без кінця» (короткий огляд життя і творчості Емми Андієвської)……………………………………………………..3

Три мистецькі світи Емми Андієвської……………………………...12

Літературна творчість………………………………………………...24



Окремі видання творів…………………………………………...24

Публікації у часописах…………………………………………..27

Іноземні видання…………………………………………………30

Твори, які увійшли в антології, хрестоматії…………………31

Дослідження творчості Емми Андієвської………………………...31



Книги та статті про творчість Е. Андієвської…………….31

Дисертації, автореферати……………………………………33

Матеріали до життєпису Емми Андієвської………………………33



Інтерв’ю, бесіди………………………………………………….33

Бібліографічні джерела………………………………………....34

Е. Андієвська про себе і свою творчість………………………..34

Інтернет-сторінка……………………………………………….34

Додаток 1. Емма Андієвська. Твори………………………………...39



Казка про Ян……………………………………………………..39

Казка про мандрівника…………………………………………..41

Джалапіта (фрагменти)………………………………………....43

Вірші………………………………………………………………46

Підземка (новелетка)…………………………………………….48

Спроби життєпису (уривок із новелетки)……………………49

Додаток 2. Картини Емми Андієвської…………………………….50



Науково-виробниче видання

«Буття прочинилося навстіж…»

Емма Андієвська (до 80-ліття з дня народження)

Бібліографічний покажчик

Укладач Олена Луківна Круківська

Комп’ютерна верстка В. М. Кучерявої

Підписано до друку 21. 03. 11. Зам. № 144. 82 стор. Тираж 60 пр.

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»,

03057, м. Київ, просп. Перемоги, 60

http://www.4uth.gov.ua

E-mail:inform@4uth.gov.ua





1 Розробки майбутнього

1   2   3


База данных защищена авторским правом ©bezogr.ru 2016
обратиться к администрации

    Главная страница